Laisse-toi prendre - Michel Sardou

Au blanc des caravelles, sur un océan bleu

Aux glaciers éternels avant la terre de feu

Aux sourires d’un enfant qui te parlent en silence

À tous ces drapeaux blancs quand les soldats s’avancent

À toutes ces mélodies qui te cognent dans la tête

À tous ces paradis où tu viendras peut-être.

Aux nuits artificielles quand elles brillent dans tes yeux

Au souvenir infidèle d’un impossible adieu

Aux sirènes des bateaux qui te rappellent un homme

À ces doigts sur ta peau quand tu n’attends personne

À toutes ces punitions que tu as dans la tête

À toutes ces émotions que tu vivras peut-être.

Laisse-toi prendre aux mots des chansons tendres

Aux violons de septembre, sur le lit d’une chambre.

Laisse-toi prendre à des yeux couleur chambre

À des bras qui se tendent, oublie de te défendre.

Laisse-toi prendre aux frissons interdits

Aux balades sous la pluie, fais c’que ton corps demande.

Laisse-toi prendre comme une étoile de mer

Sur une plage en hiver, essaie de te surprendre, laisse-toi prendre.

Aux couleurs du soleil dans des jardins d’automne

À ces nuits sans sommeil passées au téléphone

Au bonheur éphémère, à la douceur des larmes

Au plaisir solitaire quand tu ne rends pas les armes

À tous ces souvenirs qui te cognent dans la tête

Aux matins d’avenir que tu vivras peut-être.

Laisse-toi prendre aux mots des chansons tendres

Aux violons de septembre sur le lit d’une chambre.

Laisse-toi prendre à des yeux couleur chambre

À des bras qui se tendent, oublie de te défendre.

Laisse-toi prendre aux frissons interdits

Aux balades sous la pluie, fais c’que ton corps demande.

Laisse-toi prendre comme une étoile de mer

Sur une plage en hiver, essaie de te surprendre, laisse-toi prendre.

У білому каравел, на блакитному океані

До вічних льодовиків перед вогняною країною

На усмішки дитини, що розмовляють з тобою в тиші

Усім тим білим прапорам, коли солдати наступають

На всі ті мелодії, які вдаряють тобі в голову

До всіх тих раїв, куди ви можете потрапити.

До штучних ночей, коли вони сяють в очах

До невірної пам’яті неможливого прощання

До сирен кораблів, які нагадують вам людину

До тих пальців на шкірі, коли ти нікого не чекаєш

До всіх тих покарань, які ви думаєте

На всі ті емоції, які ви можете випробувати.

Нехай себе підведуть слова ніжних пісень

До скрипок вересня, на ліжку спальні.

Захоплюйтеся кольоровими очима спальні

До витягнутих рук забудьте захищатися.

Дозвольте себе захопити забороненим ознобом

Під час прогулянок під дощем робіть те, що просить ваше тіло.

Попатися, як морську зірку

На пляжі взимку спробуйте здивувати себе, дозвольте себе бути прийнятими.

У кольорах сонця в осінніх садах

До тих безсонних ночей, проведених за телефоном

До швидкоплинного щастя, до солодощі сліз

До самотньої насолоди, коли ти не здашся

До всіх тих спогадів, які застрягли в голові

До ранків майбутнього, щоб ти міг прожити.

Нехай себе підведуть слова ніжних пісень

До скрипок вересня на ліжку спальні.

Захоплюйтеся кольоровими очима спальні

До витягнутих рук забудьте захищатися.

Дозвольте себе захопити забороненим ознобом

Під час прогулянок під дощем робіть те, що просить ваше тіло.

Попатися, як морську зірку

На пляжі взимку спробуйте здивувати себе, дозвольте себе бути прийнятими.