Délivrance - Michel Sardou

Un éclair dans un ciel d’encre

Une plaie qui s’ouvrira

Comme on a jailli d’un ventre

Ebloui on s’en ira

Une vie comme un rêve

Elle s’achève on l’oublie

On s'éveille dans l’autre monde

Etonné d’avoir dormi

Un matin s’ouvrent deux lèvres

Sur un ciel encore plus grand

Un flambeau dans les ténèbres

Comme un phare dans l’ouragan

Un matin les murs s’effondrent

Sur un vide encore plus loin

Pas d'écho pour nous répondre

Un vent froid qui nous rejoint

Un matin on se rappelle

Le premier feu d’où l’on vient

Et l'élan originel

Qui nous a poussé si loin

Et puis c’est le grand silence

La dérive à l’infini

Le tourbillon recommence

Et s'éloigne au fond des nuits

Attiré hors de son antre

Expulsé du fond de soi

Comme on est sorti d’un ventre

Etourdi on s’en ira

Un voyage sans frontière

Qui commence dans le sang

Entre l’ombre et la lumière

Entre l'être et le vivant

Спалах на чорнильному небі

Рана, яка відкриється

Як хтось вийшов із лона

Осліплені ми підемо геть

Життя як сон

Це закінчується, ми це забуваємо

Ми прокидаємося на тому світі

здивований, що заснув

Одного ранку відкриваються дві губи

На ще більшому небі

Факел у темряві

Як маяк в урагані

Одного ранку стіни руйнуються

На порожнечу ще далі

Немає луні, щоб відповісти нам

Холодний вітер до нас долітає

Одного ранку ми згадуємо

Перша пожежа, звідки ми родом

І оригінальний імпульс

Хто нас так далеко штовхнув

А потім велика тиша

Дрейф нескінченності

Знов починається вихор

І відпливає глибоко в ночі

Виманив зі свого лігва

Вигнаний зсередини

Як ми вийшли з утроби

Приголомшені ми підемо геть

Подорож без кордонів

що починається в крові

Між тінню і світлом

Між буттям і живим