Chacun Sa Vérité - Michel Sardou

On m’a parlé d’elle qu’elle était aussi belle

Qu’elle était encore libre, pas vraiment, vraiment libre

Puisqu’il y avait un homme, un homme parce qu’il faut vivre

Mais la bride était longue et ses nuits agitées

Et puis y’a les jalouses, celles qui ont épousé

Un mari trop âgé, un homme parce qu’il faut vivre

Chacun sa façon de voir, moi, je me souviens d’un soir

Que je n’pourrai jamais oublier

Chacun sa façon d'être de voir à sa fenêtre

Chacun son chemin, chacun sa vérité

On m’a dit en souriant qu’elle avait mis longtemps

À n’plus parler de moi, mais ce n'était pas vrai

Puisqu’il y avait un homme, un homme parce qu’il faut vivre

Mais un homme qui l’aimait et qu’elle avait gardé

Puis on m’a dit aussi qu’elle m’avait bien menti

Mais pas vraiment trompé, un homme parce qu’il faut vivre

Chacun sa façon de voir, moi, je me souviens d’un soir

Que je n’pourrai jamais oublier

Chacun sa façon d'être de voir à sa fenêtre

Chacun son chemin, chacun sa vérité, chacun sa vérité

Un homme parce qu’il faut vivre, un homme pour se marier

Et quitter pour toujours sa jeunesse agitée

On s’est aimé très fort, on s’aime sans doute encore

Mais on n’peut plus jouer

Chacun sa façon de voir, moi, je me souviens d’un soir

Que je n’pourrai jamais oublier

Chacun sa façon d'être de voir à sa fenêtre

Chacun son chemin, chacun sa vérité

Мені про неї казали, що вона теж красива

Що вона все ще була вільна, не дуже, не зовсім вільна

Бо була людина, людина тому, що треба жити

Але вуздечка була довгою, а ночі неспокійними

А ще є ревниві, ті, хто одружився

Чоловік занадто старий, чоловік, тому що треба жити

У кожного свій спосіб бачення, я пам’ятаю один вечір

Що я ніколи не зможу забути

У кожного по-своєму бачить у вікно

Кожен по-своєму, кожному своя правда

Мені з посмішкою сказали, що це зайняло багато часу

Не кажи більше про мене, але це була неправда

Бо була людина, людина тому, що треба жити

Але чоловік, який її любив і якого вона тримала

Тоді мені також сказали, що вона збрехала мені

Але не дуже обдурений, людина тому, що треба жити

У кожного свій спосіб бачення, я пам’ятаю один вечір

Що я ніколи не зможу забути

У кожного по-своєму бачить у вікно

Кожен по-своєму, кожному своя правда, кожному своя правда

Чоловік тому, що треба жити, чоловік, щоб одружитися

І залишити назавжди свою неспокійну молодість

Ми дуже любили один одного, напевно, любимо один одного

Але ми більше не можемо грати

У кожного свій спосіб бачення, я пам’ятаю один вечір

Що я ніколи не зможу забути

У кожного по-своєму бачить у вікно

Кожен по-своєму, кожному своя правда