Aujourd'hui peut-être - Michel Sardou

Devant ma maison y a un pin terrible

Dont la grosse branche pourrait bien tomber

Pour mon pauvre toit, quelle belle cible

Cette branche-là, je vais la couper

Aujourd’hui peut-être, ou alors demain

Ce sacré soleil me donne la flemme

Je la couperai… té: après-demain

Et si je peux pas la couper moi-même

Je demanderai à l’ami Tonin

Qui la coupera aussi bien lui-même

Ce n’est pas qu’on soit fainéant par ici

Mais il fait si chaud dans notre Midi

J’ai de beaux lapins, des lapins superbes

Mais ils ont toujours envie de manger

Il faut tout le temps leur couper de l’herbe

Et je devrais bien leur en ramasser

Aujourd’hui peut-être, ou alors demain

Ces sacrés lapins me donnent la flemme

Je la couperai… té: après-demain

Et si je peux pas la couper moi même

Hé bé je lâcherai tous mes beaux lapins

Qui la couperont aussi bien eux-mêmes

Ce n’est pas qu’on soit fainéant par ici

Mais la terre est basse dans notre Midi

Le soir de mes noces avec Thérèse

Quand on s’est trouvés tout déshabillés

En sentant frémir son beau corps de braise

Je me suis pensé: «je vais l’embrasser»

Aujourd’hui peut-être, ou alors demain

Moi les émotions, boudiou, ça me rend tout blême

Je l’embrasserai… té: après demain

Et si je peux pas l’embrasser moi-même

Mais soudain ça m’a pris au petit matin

On est déchaîné chez nous quand on aime

Et deux mois après… j’avais trois petits

Nous sommes les rois dans notre Midi

Перед моїм будинком страшна сосна

Чия велика гілка може впасти

Для мого бідного даху, яка гарна ціль

Ту гілку, я її зріжу

Можливо сьогодні, а може, завтра

Це прокляте сонце змушує мене відчувати себе лінивим

Поріжу... трійник: післязавтра

А якщо я не зможу зрізати його сам

Я запитаю друга Тоніна

Хто й сам поріже

Справа не в тому, що ми тут ліниві

Але на нашому Півдні так жарко

У мене є красиві кролики, красиві кролики

Але вони все одно хочуть їсти

Треба весь час косити їм траву

І я маю щось підібрати для них

Можливо сьогодні, а може, завтра

Ці прокляті зайчики змушують мене відчувати себе лінивим

Поріжу... трійник: післязавтра

А якщо я не зможу зрізати його сам

Гей, дитинко, я відпущу всіх своїх прекрасних зайчиків

Хто й сам поріже

Справа не в тому, що ми тут ліниві

Але на нашому Півдні землі мало

У першу шлюбну ніч з Терезою

Коли ми опинилися всі роздягнуті

Відчуваючи, як тремтить її прекрасне вугільне тіло

Я подумав собі: «Я збираюся її поцілувати»

Можливо сьогодні, а може, завтра

Мені емоції, будю, це робить мене блідою

Я її поцілую... трійник: післязавтра

А якщо я сама не зможу поцілувати

Але раптом мене занесло до раннього ранку

Ми дикі вдома, коли любимо

А через два місяці...у мене було троє маленьких

Ми — королі на нашому Півдні