Музыка под снегом - Машина времени, Камерный оркестр Kremlin

В летнем парке зима,

В летнем парке концерт

Все начнется вот-вот,

Жаль, что зрителя нет

И оркестр укрыт снегом,

Словно вата, глухим снегом

И соната слышна едва-едва.

Голос скрипки звенит,

Как стекло о стекло

И трубу не отнять

От заснеженных губ,

А в каждой ноте поет лето,

И с собою зовет лето

И соната слышна

Едва-едва.

То взлетает,

Как стая оттаявших птиц

То ложится под ноги,

Послушно как снег.

Ни для кого…

И восторг в их глазах

Нам уже не понять

Им уже не помочь,

И приходится лгать

И я опять прохожу мимо,

Прохожу, и гляжу мимо

И соната слышна

Едва-едва.

И я опять прохожу мимо,

Прохожу, и гляжу мимо

И соната слышна

Едва-едва.

И я опять прохожу мимо,

Прохожу, и гляжу мимо

И соната слышна

Едва-едва.

И я опять прохожу мимо,

Прохожу, и гляжу мимо

И соната слышна

Едва-едва.

У літньому парку зима,

У літньому парку концерт

Все почнеться ось-ось,

Жаль, що глядача немає

І оркестр укритий снігом,

Немов вата, глухим снігом

І соната чути ледь-ледь.

Голос скрипки дзвенить,

Як скло про скло

І трубу не відняти

Від засніжених губ,

А в кожній ноті співає літо,

І з собою кличе літо

І соната чутна

Ледве.

Те злітає,

Як зграя розтанутих птахів

Те лягає під ноги,

Слухняно як сніг.

Ні для кого…

І захват у їх очах

Нам уже не розуміти

Їм уже не допомогти,

І доводиться брехати

І я знову проходжу повз,

Проходжу, і дивлюся повз

І соната чутна

Ледве.

І я знову проходжу повз,

Проходжу, і дивлюся повз

І соната чутна

Ледве.

І я знову проходжу повз,

Проходжу, і дивлюся повз

І соната чутна

Ледве.

І я знову проходжу повз,

Проходжу, і дивлюся повз

І соната чутна

Ледве.