Więc Kto - Maryla Rodowicz

Więc kto, kto jak nie my

W zielone oczy szkolnych bogiń wierzył święcie

Więc kto, kto jak nie my

Na szklane góry, szklane progi

Gnał za szczęściem

Więc kto

Kto jak nie my

W połowie którejś tam podróży

Nagle stanął

Więc kto

Kto jak nie my

Ze środka czarnej, nocnej burzy

Krzyknął «mamo!»

I kto

Odstawi w końcu miecz i pług

I kto

Odpocznie jak odpoczął Bóg

I kto

Zgromadzi wszystkie dzieci swe

I w noc

Zaśpiewa im cichutko że…

Że ktoś

Ktoś tak, jak my

W zielone oczy szkolnych bogiń

Wierzył święcie

Że ktoś

Ktoś tak jak my

Na szklane góry, szklane progi

Gnał za szczęściem

I kto

Z kolegą dzielił chleb na pół

I kto

Budował własny pierwszy stół

I kto

W muzykę wierzył, deszcz i wiatr

I kto

Na głowie chciał postawić świat

То хто, хто, як не ми

Він вірив у зелені очі шкільних богинь

То хто, хто, як не ми

Для скляних стільниць, скляних порогів

Він гнався за щастям

Тож хто

Хто, як не ми

На півдорозі туди

Раптом він зупинився

Тож хто

Хто, як не ми

З середини чорної нічної грози

Він кричав "мамо!"

І хто

Нарешті він відкладе меч і плуг

І хто

Він відпочине, як Бог спочив

І хто

Він збере всіх своїх дітей

І в ніч

Він їх тихенько заспіває, що...

Той хтось

Хтось як ми

У зелені очі шкільних богинь

Він вірив святим

Той хтось

Хтось як ми

Для скляних стільниць, скляних порогів

Він гнався за щастям

І хто

Він поділився хлібом навпіл з другом

І хто

Він будував свій власний перший стіл

І хто

Він вірив у музику, дощ і вітер

І хто

Він хотів перевернути світ з ніг на голову