W Połówce Orzeszka - Maryla Rodowicz

Żyłam sobie w połówce orzeszka

Ale działo się też, że o rety!

On mi był tak do życia potrzebny

Jak sekundnik w zegarku poety

Boże, oddaj mu cały ten świat

Każdy kęs i łyżeczkę, okruszek

Tylko błagam, wyszarpnij go ze mnie —

Bo się duszę, normalnie duszę!

Czy to zjawa była, czy cud

W oczach perły miał, czy białe znicze

Kto go przysłał - diabeł czy Bóg

Kto brukuje te ślepe ulice!

A za oknem już wiosną pęcznieje

Już tam cieć szeroko zamiata

A ja wciąż, jak De Niro do skroni przystawiam

Zardzewiałego gnata!

A ja znowu po zimie, znów sama

Podłączona do gwiezdnej kroplówki

I wciąż przy nim, bez niego trwam

Licząc osły, barany i mrówki!

Boże, oddaj mu cały ten świat

Tylko wyrwij go z mojej pamięci

Albo sprowadź tu drania na chwilkę

Twoją chwilkę, rozumiesz — do śmierci

Bo choć znowu, choć miałoby ranić

Pogruchotać, zaślepić, omotać

Choćby szare wrzeszczały wciąż: Nie!

Trzeba kochać, kochać, kochać!

Я жив у половині арахісу

Але й таке було!

Мені він так потрібен у моєму житті

Як секундна стрілка на годиннику поета

Боже, дай йому цей світ

Кожен шматочок і чайна ложка, крихта

Я просто благаю вас, витягніть це з мене -

Бо я задихаюся, я задихаюся нормально!

Це був привид чи диво

У нього були перли в очах, або білі свічки

Хто послав – чи диявол чи Бог

Хто прокладає ці сліпі вулиці!

А за вікном набухає вже навесні

Там уже замітає розріз

І я все ще приклеюю Де Ніро до скронь

Іржавий пістолет!

І я знову після зими, знову один

Підключений до зоряної крапельниці

І я досі з ним, без нього

Лічимо ослів, баранів і мурах!

Боже, дай йому цей світ

Просто викинь це з моєї пам'яті

Або приведи сволочь сюди на хвилинку

Твій момент, ти розумієш - до смерті

Бо принаймні знову було б боляче

Розчавити, сліпити, загорнути

Навіть якби сірі все одно кричали: Ні!

Треба любити, любити, любити!