Marusia - Maryla Rodowicz

Francuzi, przebacz im Bóg,

Kochaj¹ Rosjê i Wschód!

Tam ci¹gle Aznavour Charles

Ech, raz — œpiewa — jeszczio raz!

I maj¹ bistra bez dna,

Gdzie rusk¹ wódkê siê chla!

Gilbert Becaud, c’est la vie,

Zaprasza³ tam … Nathalie.

A my, choæ Szarik ju¿ pad³,

Wci¹¿ nie jesteœmy na tak!

A przecie¿ Janek, nasz Bond

Tak bardzo kocha³ j¹.

Marusia, Marusia, maja, maja

Marusia, Marusia, lublju tiebia

Marusia, Marusia, maja, maja

Marusia, Marusia, lublju tiebia, tiebia!

Bo teraz, bracia, jest tak

¯e zewsz¹d Zachód siê pcha

Otwierasz puszkê, a tu

S³yszysz: How do you do?

I czasem bojê siê, ¿e

¯e Wschód ktoœ ukraœæ nam chce!

Gdy bêdziesz biernie tak staæ,

Zabior¹ nam s³owo «maæ»

Wiêc powiedz «tak"albo «nie»

Czy Szarik móg³ myliæ siê?

Lub czy Janek, nasz Bond

Nies³usznie kocha³ j¹?

Marusia, Marusia, maja, maja

Marusia, Marusia, lublju tiebia

Marusia, Marusia, maja, maja

Marusia, Marusia, lublju tiebia, tiebia!

Французи, прости їм Боже,

Вони люблять Росію і Схід!

Ще там Азнавур Шарль

Ех, раз — співає — ще раз!

І у них бездонні бістро,

Де можна випити російської горілки!

Гілберт Беко, c’est la vie,

Він запросив... Наталі туди.

А ми, хоча Шарик уже помер,

Ми ще не такі!

А адже Янек, наш Бонд

Він так її любив.

Марія, Марія, травень, травень

Марія, Марія, Люблю Тєбія

Марія, Марія, травень, травень

Марусю, Марусю, люблю гомілку, голеньку!

Бо тепер, браття, ось так

Що Захід штовхає звідусіль

Відкриваєш банку, а тут

Ви чуєте: як справи?

І іноді я цього боюся

Що хтось хоче вкрасти нас зі Сходу!

Коли ти стоїш там пасивно,

Вони заберуть у нас слово «maæ».

Тож скажіть «так» чи «ні»

Чи міг Шарик помилятися?

Або Янек, наш Бонд

Він любив її неправильно?

Марія, Марія, травень, травень

Марія, Марія, Люблю Тєбія

Марія, Марія, травень, травень

Марусю, Марусю, люблю гомілку, голеньку!