Do Łezki Łezka - Maryla Rodowicz

Autobusy zapłakane deszczem

Wożą ludzi od siebie do siebie

Po błyszczącym mokrym asfalcie

Jak po czarnym gwiaździstym niebie

Od tygodnia leje w mym mieście

Ścieka wilgoć po sercu i palcie

Z autobusu spłakanego deszczem

Liczę gwiazdy na mokrym asfalcie

Do łezki łezka

Aż będę niebieska

W smutnym kolorze blue

Jak chłodny jedwab

W kolorze nieba

Zaśpiewa kolor blue

Autobusy zapłakane deszczem

Jak ogromne polarne foki

Wyszukują w deszczu swe miejsca

Wydmuchując pary obłoki

Po zmęczonych grzbietach ich dreszczem

Przelatują neonów błyski

Autobusy zapłakane deszczem

Mają takie sympatyczne pyski

Do łezki łezka

Aż będę niebieska

W smutnym kolorze blue

Jak chłodny jedwab

W kolorze nieba

Zaśpiewa kolor blue

A gdy padać przestanie w mym mieście

Gdzie się ze swoim smutkiem pomieszczę

Autobusem zapłakanym deszczem

Tam pojadę, gdzie pada wiecznie

Do łezki łezka

Aż będę niebieska

W smutnym kolorze blue

Jak chłodny jedwab

W kolorze nieba

Zaśpiewa kolor blue

Автобуси плачуть під дощем

Вони відганяють людей один від одного

На блискучому мокрому асфальті

Як на чорному зоряному небі

У моєму місті вже тиждень йде дощ

Волога пробігає по серцю і пече

З автобуса, який плаче під дощем

Я рахую зірки на мокрому асфальті

До сльози

Поки я не посиню

У сумному блакитному кольорі

Як прохолодний шовк

У кольорі неба

Синій колір співатиме

Автобуси плачуть під дощем

Як величезні полярні тюлені

Вони шукають своє місце під дощем

Видування пари хмар

Над втомленими хребтами їх тремтять

Неонові спалахи пролітають

Автобуси плачуть під дощем

У них такі гарні обличчя

До сльози

Поки я не посиню

У сумному блакитному кольорі

Як прохолодний шовк

У кольорі неба

Синій колір співатиме

І коли в моєму місті перестане йти дощ

Де я можу залишитися зі своїм горем

В автобусі плаче під дощем

Я піду туди, де вічно йде дощ

До сльози

Поки я не посиню

У сумному блакитному кольорі

Як прохолодний шовк

У кольорі неба

Синій колір співатиме