Paratiisi - Marja Mattlar, Frédéric Paris, Jaakko Viitala

Sinä piirsit ja kuvailit

paratiisimme maan päällä.

Minut syvästi vakuutit,

että onni on juuri täällä.

«Tuuli laulaa meidät illoin uneen,

kohta huomaat huolten unohtuneen».

Sinä kutsua kuuntelit

minä vastasin odotuksiin.

Minut vieläkin vakuutit,

tämä tie johtaa saavutuksiin:

«Uusi rauha ihmismielen valtaa

kunhan vielä jaksat taivaltaa».

Sinä onneesi kurkotit,

minä päässyt en arjen yli.

Sinä paljonkin saavutit,

minä ehdin vain olla syli.

Meille kerran piirsit paratiisin,

sinne vielä kerran pääsisin, jos…

Tämän lopulta ymmärsin,

paratiisini onkin tässä!

Miksi parempaa etsisin

kuin on omassa elämässä?

Tuuli laulaa täällä illoin uneen.

Vihdoin huomaan huolten

unohtuneen pois.

Ви намалювали і описали

наш рай на землі.

Я був глибоко в цьому впевнений

що щастя саме тут.

«Вітер співає нам спати вечорами,

ви скоро знайдете свої турботи забутими».

Ви називаєте ви послухали

Я виправдав очікування.

ти мене заспокоїв,

цей шлях веде до досягнень:

«Новий мир над владою людського розуму

доки ти ще можеш небеса».

Тобі пощастило простягнутися,

Я не подолала повсякденного життя.

Ви досягли багато,

Я просто встигаю обійняти.

Ти колись намалював нам рай,

Я б потрапив туди знову, якби…

Нарешті я це зрозумів,

мій рай тут!

Чому я маю виглядати краще

ніж у моєму житті?

Вітер тут співає вечорами сплячим.

Нарешті я помічаю турботи

забутий.