Так случилось, мужчины ушли - Марина Влади, Инструментальный ансамбль «Мелодия»

Так случилось — мужчины ушли,

Побросали посевы до срока.

Вот их больше не видно из окон —

Растворились в дорожной пыли.

Вытекают из колоса зерна —

Это слезы несжатых полей.

И холодные ветры проворно

Потекли из щелей.

Мы вас ждем — торопите коней!

В добрый час, в добрый час, в добрый час!

Пусть попутные ветры не бьют, а ласкают вам спины.

А потом возвращайтесь скорей!

Ивы плачут по вас,

И без ваших улыбок бледнеют и сохнут рябины.

Мы в высоких живем теремах,

Входа нет никому в эти зданья —

Одиночество и ожиданье

Вместо вас поселилось в домах.

Потеряла и свежесть и прелесть

Белизна ненадетых рубах,

Даже старые песни приелись

И навязли в зубах.

Мы вас ждем — торопите коней!

В добрый час, в добрый час, в добрый час!

Пусть попутные ветры не бьют, а ласкают вам спины.

А потом возвращайтесь скорей!

Ивы плачут по вас,

И без ваших улыбок бледнеют и сохнут рябины.

Все единою болью болит,

И звучит с каждым днем непрестанней

Вековечный надрыв причитаний

Отголоском старинных молитв.

Мы вас встретим и пеших, и конных,

Утомленных, нецелых, — любых.

Только б не пустота похоронных

И предчувствие их.

Мы вас ждем — торопите коней!

В добрый час, в добрый час, в добрый час!

Пусть попутные ветры не бьют, а ласкают вам спины.

А потом возвращайтесь скорей!

Ивы плачут по вас,

И без ваших улыбок бледнеют и сохнут рябины.

Так сталося — чоловіки пішли,

Залишали посіви до строку.

Ось їх більше не видно з вікон.

Розчинилися в дорожньому пилу.

Випливають із колосу зерна —

Це сльози стиснених полів.

І холодні вітри спритно

Потекли із щілин.

Ми вас чекаємо — поспішайте коней!

Доброї години, доброї години, доброї години!

Нехай попутні вітри не б'ють, а пестять вам спини.

А потім повертайтеся швидше!

Верби плачуть за вас,

І без ваших усмішок бліднуть і сохнуть горобини.

Ми у високих живемо теремах,

Входу немає нікому в ці будівлі—

Самотність і очікування

Замість вас оселилося в будинках.

Втратила і свіжість і принадність

Білизна ненадетих сорочках,

Навіть старі пісні набридли

І нав'язли в зубах.

Ми вас чекаємо — поспішайте коней!

Доброї години, доброї години, доброї години!

Нехай попутні вітри не б'ють, а пестять вам спини.

А потім повертайтеся швидше!

Верби плачуть за вас,

І без ваших усмішок бліднуть і сохнуть горобини.

Все єдиним болем болить,

І звучить з кожним днем ​​безупинно

Віковічний надрив голосіння

Відлунням старовинних молитов.

Ми вас зустрінемо і піших, і кінних,

Втомлених, нецілих,— будь-яких.

Тільки б не порожнеча похоронних

І передчуття їх.

Ми вас чекаємо — поспішайте коней!

Доброї години, доброї години, доброї години!

Нехай попутні вітри не б'ють, а пестять вам спини.

А потім повертайтеся швидше!

Верби плачуть за вас,

І без ваших усмішок бліднуть і сохнуть горобини.