Отпусти - Марина Александрова

Ты отпусти меня на волю

Открой решетку — улечу

Или держи покрепче что ли

Сама не знаю, что хочу

Ты отпусти меня на волю

Хоть воли мне не занимать

С тобою сладко мне до боли

В неволе жить и умирать

Припев:

Там где-то далеко было нам легко

Словно вольным птицам

Там счастье в небесах, не у нас в руках

Нам оно лишь снится

Имея право на ошибку

Не глядя ставлю на зеро

Спешу в открытую калитку

Конечной станции метро

И наши встречи почему-то

Как прошлогодние цветы

И души в зимнее обуты

Среди июльской наготы

Припев.

Друг друга мучить нам доколе

Я буду сильной так и быть

Ты отпусти меня на волю,

Но мне тебя не отпустить

И мне тебя держать не гоже

В роскошных клетках золотых,

Но где такая воля, Боже

Чтобы хватило на двоих?

Припев.

Ти відпусти мене на волю

Відкрий решітку — влечу

Або тримай міцніше що?

Сама не знаю, що хочу

Ти відпусти мене на волю

Хоч волі мені не займати

З тобою солодко мені до болю

У неволі жити і вмирати

Приспів:

Там десь далеко було нам легко

Наче вільним птахам

Там щастя в небесах, не у нас в руках

Нам воно лише сниться

Маючи право на помилку

Не дивлячись ставлю на зеро

Поспішаю в відкриту хвіртку

Кінцевої станції метро

І наші зустрічі чомусь

Як торішні квіти

І душі в зимове взуття

Серед липневої наготи

Приспів.

Один одного мучити нам доки

Я буду сильною так і бути

Ти відпусти мене на волю,

Але мені тебе не відпустити

І мені тебе тримати не гоже

У розкішних клітинах золотих,

Але де така воля, Боже

Щоб вистачило на двох?

Приспів.