Отставные офицеры - Марина Александрова

Между пиджаков гражданских китель затерялся,

Запылилось, потускнело золото погон,

Челки в прошлом темный цвет на белый поменялся,

Позабыт и позаброшен старый полигон.

Припев:

Отставные офицеры — строгие манеры,

Сетовать они не станут на судьбу свою,

Хорошо, что есть друзья, и живы честь и вера,

Отставные офицеры все равно в строю.

— 2 раза

Где-то позади ученья, стрельбы, караулы,

Забываются дороги дальних марш-бросков,

Не ругает командир за долгие загулы,

И другим тонуть в снегах и жить среди песков.

Припев.

А пока что те, кто живы, будут жить надеждой,

Что однажды повстречаться смогут на плацу,

Гордо знамя полковое пронесут как прежде,

Офицер не станет бывшим — это не к лицу.

Припев.

Проигрыш.

Припев.

Отставные офицеры все равно в строю.

Отставные офицеры навсегда в строю.

Між піджаків цивільних кітель загубився,

Запилилося, потьмяніло золото погонів,

Чубчики в минулому темний колір на білий помінявся,

Забутий і занедбаний старий полігон.

Приспів:

Відставні офіцери - строгі манери,

Нарікати вони не стануть на долю свою,

Добре, що є друзі, і живі честь і віра,

Відставні офіцери все одно в строю.

- 2 рази

Десь позаду навчання, стрілянини, варти,

Забуваються дороги далеких марш-кидків,

Не сварить командир за довгі загули,

І іншим тонути в снігах і жити серед пісків.

Приспів.

А поки ті, хто живі, житимуть надією,

Що одного разу зустрітися зможуть на плацу,

Гордо прапор полковий пронесуть як раніше,

Офіцер не стане колишнім — це не особа.

Приспів.

Програш.

Приспів.

Відставні офіцери все одно в строю.

Відставні офіцери назавжди в строю.