Привет, весна! - Марина Александрова

Наконец весна решила вступить в законные права,

И понеслась, и закружила свой разноцветный карнавал.

Постылый снег в лучах струится, смывая осени золу,

Наружу сердце рвётся птицей, истосковавшись по теплу.

Привет, весна, давно бы так,

А то всё ёжилась несмело.

Ведь нужен был такой пустяк,

Чтоб вновь душа цвела и пела.

Блестят бока у самовара в игривых солнечных лучах,

Блины румяны с пылу, с жару и ароматный крепкий чай.

Прощай, зима, прощайте, вьюги, прощай, холодный плен снегов,

Мы распахнём сердца друг другу, пришла весна, пришла любовь!

Привет, весна, давно бы так,

А то всё ёжилась несмело.

Ведь нужен был такой пустяк,

Чтоб вновь душа цвела и пела.

Привет, весна!

Привет!

Привет, весна, давно бы так,

А то всё ёжилась несмело.

Ведь нужен был такой пустяк,

Чтоб вновь душа цвела и пела.

Прощай, зима, прощайте, вьюги, прощай, холодный плен снегов,

Мы распахнём сердца друг другу, пришла весна, пришла любовь!

Привет, весна, давно бы так,

А то всё ёжилась несмело.

Ведь нужен был такой пустяк,

Чтоб вновь душа цвела и пела.

Привет, весна, давно бы так,

А то всё ёжилась несмело.

Ведь нужен был такой пустяк,

Чтоб вновь душа цвела и пела.

Нарешті весна вирішила вступити в законні права,

І понеслася, і закружляла свій різнобарвний карнавал.

Постиглий сніг у променях струмує, змиваючи осені попелу,

Назовні серце рветься птахом, нудьгуючи по теплу.

Привіт, весна, давно б так,

А то все скулала несміливо.

Адже потрібна була така дрібниця,

Щоб знову душа цвіла і спіла.

Блищать боки у самовара в грайливих сонячних променях,

Млинці рум'яні з пилу, зі спеки і ароматний міцний чай.

Прощай, зима, прощайте, завірюхи, прощай, холодний полон снігів,

Ми розчинимо серця один одному, прийшла весна, прийшла любов!

Привіт, весна, давно б так,

А то все скулала несміливо.

Адже потрібна була така дрібниця,

Щоб знову душа цвіла і спіла.

Привіт весно!

Вітаю!

Привіт, весна, давно б так,

А то все скулала несміливо.

Адже потрібна була така дрібниця,

Щоб знову душа цвіла і спіла.

Прощай, зима, прощайте, завірюхи, прощай, холодний полон снігів,

Ми розчинимо серця один одному, прийшла весна, прийшла любов!

Привіт, весна, давно б так,

А то все скулала несміливо.

Адже потрібна була така дрібниця,

Щоб знову душа цвіла і спіла.

Привіт, весна, давно б так,

А то все скулала несміливо.

Адже потрібна була така дрібниця,

Щоб знову душа цвіла і спіла.