Pourquoi ces nuages - Marie Laforêt

Quand je passe devant chez toi

Je regarde ta fenêtre,

Je me demande chaque fois

Dans la brume et la nuit

Où ton coeur sans amour me conduit,

Pourquoi ces nuages qui passent

Si près de mon coeur

Mais voilà que la brume tombe,

Que l’orage gronde,

Que je sens le froid

Et je voudrais m’en aller

Mais je reste clouée

Car je sais bien que j’aurai moins froid près de toi

Le vent en pleure, la pluie se déchaîne

Et le ciel est si noir

Que mes yeux ne peuvent te voir,

L’espoir n’est qu’un mot piétiné par la fureur d’un orage

Qui me déchire le coeur.

Коли я проходжу повз твій будинок

Я дивлюсь у твоє вікно,

Щоразу дивуюся

У тумані й ночі

Куди мене веде твоє безлюбне серце,

Навіщо ці хмари

Так близько до серця

Але зараз падає туман,

Нехай шумить буря,

Я відчуваю холод

І я хотів би піти

Але я застряг

Бо я знаю, що поруч із тобою мені буде менше холодно

Плаче вітер, лютує дощ

І небо таке темне

Мої очі тебе не бачать

Надія — це лише слово, розтоптане лютістю бурі

Що розбиває моє серце.