La tendresse - Marie Laforêt

On peut vivre sans richesse

Presque sans le sous;

Des seigneurs et des princesses, y en à plus

Beaucoup

Mais vivre sans tendresse

On ne le pourrait pas

Non, non, non, non, on ne le pourrait pas

On peut vivre sans la gloire

Qui ne prouve rien

Être inconnu dans l’histoire

Et s’en trouver bien

Mais vivre sans tendresse

Il n’en est pas question

Non, non, non, non, il n’en est pas question

Quelle douce faiblesse

Quel joli sentiment

Ce besoin de tendresse

Qui vous vient en naissant

Vraiment vraiment

Le travail est nécessaire

Mais s’il faut rester

Des semaines sans rien faire

Et bien on s’y fait

Mais vivre sans tendresse

Le temps vous parait long

Long, long, long, long, le temps vous parait

Long

Naissent les plaisirs

Et l’amour fait des prouesse

Pour nous éblouir

Oui mais sans la tendresse

L’amour ne serait rien

Non, non, non, non, l’amour ne serait rien…

Quand la vie impitoyable

Vous tombe dessus

Qu’on est plus qu’un pauvre diable

Broyé et déçu

Alors sans la tendresse

D’un cœur qui vous soutient

Non, non, non, non, on irai pas plus loin…

Un enfant vous embrasse

Parce qu’on le rend heureux

Tous nos chagrin s’effacent

On a les larmes aux yeux

Mon dieu, mon dieu

Dans votre immense sagesse

Immense ferveur

Faite donc pleuvoir sans cesse

Au fond de nos cœur

Des torrents de tendresse;

Pour que règne l’amour

Règne l’amour, jusqu'à la fin des jours…

Règne l’amour, jusqu'à la fin des jours…

Règne l’amour, jusqu'à la fin des jours…

Ми можемо жити без багатства

Майже без гроша;

Лорди та принцеси, є ще

Багато

Але живи без ніжності

Ми не могли

Ні, ні, ні, ні, ми не могли

Ми можемо жити без слави

що нічого не доводить

Бути невідомим в історії

І відчувати себе добре

Але живи без ніжності

Немає жодного питання

Ні, ні, ні, ні, про це не може бути й мови

Яка мила слабкість

Яке чудове відчуття

Це потреба в ніжності

Хто приходить до вас при народженні

Справді дійсно

Робота потрібна

Але якщо доведеться залишитися

тижні нічого не робити

Ну ось ми йдемо

Але живи без ніжності

Час здається тобі довгим

Довгим, довгим, довгим, довгим, час здається тобі

Довгота

Насолоди народжуються

А любов робить подвиги

Щоб засліпити нас

Так, але без ніжності

Кохання було б нічого

Ні, ні, ні, ні, кохання було б нічого...

Коли безжальне життя

Впасти на тебе

Що ми більше, ніж бідний диявол

Розчавлений і розчарований

Так без ніжності

З серцем, яке підтримує тебе

Ні, ні, ні, ми не підемо далі...

Дитина цілує вас

Тому що ми робимо його щасливим

Згасають усі наші печалі

У нас сльози на очах

Боже мій, боже мій

У вашій величезній мудрості

Величезний запал

Тож нехай постійно йде дощ

Глибоко в наших серцях

Потоки ніжності;

Щоб панувала любов

Любов панує до кінця днів...

Любов панує до кінця днів...

Любов панує до кінця днів...