Calle Santa Rita - Marie Laforêt

Toi ma vieille rue

Enfouie, perdue

Dans la ville immense

Toi dont les oiseaux

S’abreuvent à l’eau

Bonne du silence

Toi qui apparais

Tout comme un secret

Qui soudain se livre

En taisant ta peine

D’une avenue vaine

Que l’acier enivre

Toi riche en moineaux

En arbres et en eau

Dans tes flaques pâles

Revanche jaillie

De la terre qui

Frappe sous les dalles

Tu as pour les vieux

Pour les malheureux

Qui te cherchent, trouvent

L’appui d’un tronc gris

Et le lait d’oubli

De la bonne louve

J’entre en toi

Tremblant de joie

Retrouvant l'âme de ma terre

Calle Santa Rita

Y’a un petit bois

Qui pousse sous ta pierre

Si je meurs un jour

J’aimerais mieux pour

Que ce soit sans peine

Qu’on me mette là

Calle Santa Rita

La digue dondaine

Ти моя стара вулиця

Похований, втрачений

У величезному місті

Ти чиї птахи

пити з води

Діва мовчання

Ти, що з'являється

Просто як секрет

Хто раптом здається

Заглушивши свій біль

Марного проспекту

Та сталь п'янить

Ти багатий на горобців

На деревах і воді

У твоїх блідих калюжах

виникла помста

З землі, що

Удар під плити

Маєш для старих

Для нещасних

Хто тебе шукає, той знайде

Опора сірого стовбура

І молоко забуття

Від доброго вовка

Я входжу всередину тебе

Тремтячи від радості

Знайшовши душу моєї землі

Calle Santa Rita

Є трохи дров

що росте під твоїм каменем

Якщо я одного дня помру

Я б скоріше за

Нехай буде без болю

Постав мене туди

Calle Santa Rita

Дайк Дондайн