В потерянном мире - Margenta

Ветер усталый лишь коснётся меня,

Зачарованный воздух мне даст облегченье,

Камень на камне, день без признаков дня,

В этом мире пустынном, где не свет и не темень я,

Для затерянных в море зажигают огонь,

Но в потерянном мире — одиночества звон.

Птица ждёт неба на плече моём

Страх удара о камни перебил ей крылья

Мы так похожи с нею, молясь об одном,

Мы — Небесные Дети, эта странная птица и я.

Для затерянных в море, зажигают маяк,

Но в потерянном мире — нет огня!

Та, что спасёт, знает лучше меня

Вкус полёта и путь из потерянных в мире,

Где камень на камне, день без признаков дня,

Где, страдая от зноя, жажду сердца забыли

Для затерянных в море, зажигают огонь,

Но в потерянном в мире — одиночества звон...

Вітер втомлений лише торкнеться мене,

Зачароване повітря мені дасть полегшення,

Камінь на камені, день без доби,

У цьому світі безлюдному, де не світло і не темінь я,

Для загублених у морі запалюють вогонь,

Але у втраченому світі — самотності дзвін.

Птах чекає неба на моєму плечі

Страх удару об каміння перебив їй крила

Ми так схожі з нею, молячись за одне,

Ми — Небесні Діти, цей дивний птах і я.

Для загублених у морі запалюють маяк,

Але в утраченому світі – немає вогню!

Та, що врятує, знає краще за мене

Смак польоту та шлях із втрачених у світі,

Де камінь на камені, день без доби,

Де, страждаючи від спеки, спрагу серця забули

Для загублених у морі запалюють вогонь,

Але в утраченому світі — самотності дзвін...