Титаник - Margenta

Эта девчонка доводит до слёз

Даже такую скотину, как я,

Эта девчонка бьёт смехом насквозь.

И в сердце моём во всё сердце – дыра…

Эта девчонка хамит мне в глаза,

И назло мне согласна устроить стриптиз,

Эта девчонка идёт на вокзал,

Чтоб махнуть с хипарями в Париж, но без виз…

А я ложусь, как «Титаник»,

Как этот проклятый «Титаник», на дно…

И мне всё равно – день или ночь за окном,

О, мне, мне всё – всё равно!

Я иду, как «Титаник», на дно…

Эта девчонка не помнит имён,

Под которыми с нами пила и спала,

Эта девчонка – разрази её гром!

–

До зеленых чертей и меня довела….

Эта девчонка до точки дойдет

И по уши влюбится в редкую мразь!

На кокаине, он водку не пьёт…

В мозгах, как в блокаду, разруха и грязь!

Эта девчонка крольчихой замрёт,

А мразь будет дуться, как толстый удав,

И даже в Париже найдёт и побьёт,

Разрази меня гром, если буду не прав!

Це дівчисько доводить до сліз

Навіть таку худобу, як я,

Це дівчисько б'є сміхом наскрізь.

І в моєму серці у все серце - дірка ...

Це дівчисько хамить мені в очі,

І на зло мені згодна влаштувати стриптиз,

Це дівчисько йде на вокзал,

Щоб махнути з хипарями до Парижа, але без віз.

А я лягаю, як «Титанік»,

Як цей клятий «Титанік», на дно…

І мені все одно – день чи ніч за вікном,

О, мені, мені все одно!

Я йду як «Титанік» на дно…

Це дівчисько не пам'ятає імен,

Під якими з нами пила і спала,

Це дівчисько - побий її грім!

-

До зелених чортів і мене довела.

Це дівчисько до точки дійде

І по вуха закохається в рідку мерзоту!

На кокаїні він горілку не п'є.

У мізках, як у блокаду, розруха та бруд!

Це дівчисько кролицею замре,

А мерзота дутиметься, як товстий удав,

І навіть у Парижі знайде та поб'є,

Побий мене грім, якщо буду не правий!