Серебряный полк - Margenta

Поэтов серебряный полк

Затерян в зыбучих песках,

Отпел, ощетинившись, волк

НепОнятых слов километры,

И пауза сделала срез

Молитвы на жарких губах,

И затянула петлю на горле плененного ветра.

Дар от Дьявола или от Бога?

Промолчала душа — отвернулась,

Обманула сегодня дорога,

И вчера, поманив, обманула.

Поэтов серебряный полк

Все дальше уходит во тьму,

Никто бы им здесь не помог

Последнее выиграть сраженье,

И звезды взлетают с погон,

Впиваясь лучом в тишину —

Ни плача, ни крика в ответ, — ни ужаса, ни сожаленья…

Дар от Дьявола или от Бога?

Промолчала душа — отвернулась,

Обманула сегодня дорога,

И вчера, поманив, обманула.

Поетів срібний полк

Загублений у зибучих пісках,

Відспів, наїжачившись, вовк

Незрозумілих слів кілометри,

І пауза зробила зріз

Молитви на спекотних губах,

І затягнула петлю на горлі полоненого вітру.

Дар від Диявола чи від Бога?

Промовчала душа — відвернулась,

Обдурила сьогодні дорога,

І вчора, поманивши, обдурила.

Поетів срібний полк

Все далі йде в темряву,

Ніхто би їм тут не допоміг

Останнє виграти бій,

І зірки злітають із погон,

Впиваючись променем у тишу —

Ні плачу, ні крику у відповідь, — ні жаху, ні жалку…

Дар від Диявола чи від Бога?

Промовчала душа — відвернулась,

Обдурила сьогодні дорога,

І вчора, поманивши, обдурила.