Stilte Voor De Storm - Marco Borsato

Ik open m’n ogen en zoek om me heen naar iets dat ik herken

Ik herinner me niets van hoe ik hier ben gekomen of waar ik ben

Voor me een afgrond, achter me wat lijkt op een weg terug

Maar iets in het landschap dat zich hier ontvouwt

Het laat mij niet meer los, de belofte aan jou

Diep is het water, je ogen waarin ik verdrinken zal

Hoog zijn de golven en wild is de zee waarin ik zeker zinken zal

Ik kijk over de rand naar beneden de oneindige diepte in

Maar ik ben al m’n rijm en m’n redenen kwijt

En ik weet, het is enkel een kwestie van tijd

Tot ik spring en ik val

Eindeloos diep met mijn hart voor jou

Hier in m’n handen laat ik het los

In de hoop dat jij het vangt

M’n principes opzij, al m’n angst aan de kant

Doe ik wat ik nooit heb gedurfd

Ik vergeet wat ik jarenlang dacht dat ik wist

Dus ik hoop dat jij ziet door de mist

Dat ik val hier voor jou

Luid zijn de stemmen die me willen gebieden om terug te gaan

Genadeloos hard is de regen van woorden die me dwingt om stil te staan

Fel is de bliksem die mij af wil leiden, maar ik zie haar niet

Maar m’n hoofd is de teugels van m’n hart al lang kwijt

En ik wee, het is enkel een kwestie van tijd

Tot ik spring en ik val

Eindeloos diep met mijn hart voor jou

Hier in m’n handen laat ik het los

In de hoop dat jij het vangt

M’n principes opzij, al m’n angst aan de kant

Alles wat ik nooit heb gedurfd

Ik vergeet wat ik jarenlang dacht dat ik wist

Dus ik hoop dat jij ziet door de mist

Dat ik val hier voor jou

En voor even blijf ik zweven in de stilte voor de storm

Blijf ik hangen in de leegte

Ogen gefocust op een punt in de verte, m’n adem in

Zet ik me af en begin ik te rennen

Steeds harder en harder tot ik de grond niet meer voel

En ik spring (Tot ik spring en ik val, eindeloos diep met mijn hart voor jou)

Ik spring (Hier in m’n handen laat ik het los in de hoop dat jij het vangt)

M’n principes opzij, al m’n angst aan de kant

Alles wat ik nooit heb gedurfd

Dus laat het maar stormen en laat het maar waaien

Al vaar ik dit schip vannacht nog naar de haaien

Het kan me niet boeien, nee, niets kan me schelen

Het enige dat nu nog telt is, ik val voor jou

Я відкриваю очі і шукаю навколо щось, що впізнаю

Я не пам’ятаю, як я сюди потрапив і де я

Переді мною прірва, за мною те, що схоже на шлях назад

Але щось у пейзажі розгортається тут

Це не відпустить мене, обіцянка тобі

Глибока вода, твої очі в яких я потону

Високі хвилі і дике море, в якому я неодмінно потону

Я дивлюсь через край у безмежні глибини

Але я втратив всю свою риму і свої причини

І я знаю, це лише питання часу

Поки я не стрибну й не впаду

Безкінечно глибоко з моїм серцем для вас

Тут у моїх руках я відпускаю це

У надії, що ви його зловите

Мої принципи осторонь, усі мої страхи

Я роблю те, на що ніколи не наважувався

Я забув, що, думав, знав

Тож я сподіваюся, що ви бачите крізь туман

Що я впадаю сюди заради тебе

Голосні голоси, які хочуть наказати мені повернутися

Безжально різкий дощ слів, який примушує зупинитися

Яскрава блискавка, яка хоче відвернути мене, але я цього не бачу

Але моя голова давно втратила кермо серця

І це лише питання часу

Поки я не стрибну й не впаду

Безкінечно глибоко з моїм серцем для вас

Тут у моїх руках я відпускаю це

У надії, що ви його зловите

Мої принципи осторонь, усі мої страхи

Все, на що я ніколи не наважувався

Я забув, що, думав, знав

Тож я сподіваюся, що ви бачите крізь туман

Що я впадаю сюди заради тебе

І на мить я пливу в тиші перед бурею

Я затримаюсь у порожнечі

Очі зосереджені на точці на відстані, мій вдих

Я злітаю і починаю бігти

Усе важче й сильніше, поки я більше не відчуваю землі

Ен ик весна (Поки не стрибну й не впаду, безмежно глибоко серцем для тебе)

Я стрибаю (тут у моїх руках я впускаю його, надіючись, що ви його зловите)

Мої принципи осторонь, усі мої страхи

Все, на що я ніколи не наважувався

Тож нехай буря і нехай дме

Навіть якщо я сьогодні ввечері відпливу на цьому кораблі до акул

Мені байдуже, ні, мені байдуже

Все, що зараз важливо, це те, що я закохався в тебе