Dochters - Marco Borsato

Kwart over zeven op zondagmorgen

Hoor ik een stem die heel zachtjes aan me vraagt

«Ben je al wakker, pap?

Kom je gezellig mee naar beneden?

Moet je straks werken of ben je vrij vandaag?

En ga je dan even met mij op stap?»

Oh, wat gaat de tijd toch snel

Gisteren nog zag ik haar voor het eerst, lag ze hier in m’n armen

Wat is ze mooi en wat staat de tijd haar goed

Ik knipper m’n ogen en zie hoe ze steeds weer een beetje veranderd is

Maar hoe groot ze ook mag zijn

In mijn ogen blijft ze altijd klein

Kwart over zeven op zondagmorgen

Hoor ik de voordeur heel zachtjes opengaan

En val ik gerust in slaap, ze is thuis

Ik was 'r veel liever op gaan halen

Mar ze had me gevraagd of ik er niet wilde gaan staan

Ze vindt nu inmiddels haar weg naar huis

En oh, wat gaat de tijd toch snel

Gisteren nog zag ik haar voor het eerst, lag ze hier in m’n armen

Wat is ze mooi

Wat staat de tijd haar goed

Ik knipper m’n ogen en zie hoe ze steeds weer een beetje veranderd is

Maar hoe groot ze ook mag zijn

In mijn ogen blijft ze altijd klein

En soms, wanneer ik m’n ogen sluit

Lopen we samen op 't strand

Haar handje in de mijne

En dan zet ze de tijd even stil

Is het weer even net als toen

En heeft ze mij weer nodig

Ik hou haar vast

Zoals ze was

Ik hou haar vast

Kwart over zeven op zondagmorgen

Hoort ze mijn stem die haar zachtjes wakker maakt

«Vandaag is je grote dag»

Wat is ze mooi en wat staat de tijd haar goed

Ik knipper m’n ogen en zie hoe haar hart nu voorgoed van een ander is

Maar waar ze ook mag zijn

In gedachte is ze hier bij mij

In mijn ogen blijft ze altijd klein

О сьомій неділі вранці

Я чую голос, який дуже тихо мене запитує

«Ти прокинувся, тату?

Ти хочеш спуститися зі мною?

Тобі треба працювати пізніше чи ти вільний сьогодні?

І ти тоді підеш зі мною?»

Ой, як летить час

Вчора я її вперше побачив, вона лежала тут у мене на руках

Як вона прекрасна і як їй підходить час

Я моргаю очима і бачу, як вона трошки змінилася

Але якою б великою вона не була

В моїх очах вона завжди залишається маленькою

О сьомій неділі вранці

Я чую, що вхідні двері відчиняються дуже тихо

І я засну, вона вдома

Я краще заберу його

Але вона запитала мене, чи не хочу я стояти там

Тепер вона знайшла дорогу додому

І о, як летить час

Вчора я її вперше побачив, вона лежала тут у мене на руках

Яка вона прекрасна

Як їй підходить час

Я моргаю очима і бачу, як вона трошки змінилася

Але якою б великою вона не була

В моїх очах вона завжди залишається маленькою

І іноді, коли я закриваю очі

Давайте разом погуляємо по пляжу

Її рука в шахті

А потім вона на деякий час зупиняє час

Невже як тоді

І чи я їй знову потрібен

Я тримаю її

Якою вона була

Я тримаю її

О сьомій неділі вранці

Чи чує вона мій голос, що ніжно її будить

«Сьогодні твій великий день»

Як вона прекрасна і як їй підходить час

Я моргаю очима і бачу, як її серце тепер назавжди належить іншій людині

Але де б вона не була

Mindshe тут, зі мною

В моїх очах вона завжди залишається маленькою