La neige est blanche - Manset

A force de se regarder

Ne pas comprendre, ne pas s’aimer

Vraiment, le temps nous est compté

Vraiment, le temps nous est compté

Alors, puisque le mal est fait

Que le trou grandit, le lit défait

Chacun se regarde, chacun se tait

Chacun se regarde, chacun se tait

C’est un homme dont le corps se penche

Comme un arbre mort, il tend les branches

Mais le froid est là, la neige est blanche

Mais le froid est là, la neige est blanche

La neige est blanche

Il s’en va demain, continue sa route

Tout le long de son chemin, chaque pas lui coûte

Pour se détacher de toi, coûte que coûte

Pour se détacher de toi, coûte que coûte

Toi qui t’en va pour ce pays là

Où tu dis que les gens sont beaux

Que veux-tu de plus que tu n’aie pas

Que veux-tu de plus que tu n’aie pas?

Від погляду один на одного

Не розуміючи, не люблячи один одного

Дійсно, наш час закінчується

Дійсно, наш час закінчується

Отже, оскільки шкода завдана

Нехай дірка росте, постіль незастелена

Всі перезираються, всі мовчать

Всі перезираються, всі мовчать

Це людина, тіло якої хилиться

Як мертве дерево, він простягає віти

Але холод тут, сніг білий

Але холод тут, сніг білий

Сніг білий

Він їде завтра, їдьте в дорогу

На його шляху кожен крок коштує йому

Відірватися від тебе, незважаючи ні на що

Відірватися від тебе, незважаючи ні на що

Ти, хто їде в цю країну

Де ти кажеш, що люди красиві

Чого ще ти хочеш, чого не маєш

Чого ще ти хочеш, чого не маєш?