Capitaine courageux - Manset

Chevelure des ombres mortes

Dans la nuit qui les emporte

Par-delà le vide immense

Entre ténèbres et silence

Chevelure des ombres danse

Que plus un vivant ne sorte

Chevelure des ombres mortes

Que plus un vivant ne sorte,

Dans les couloirs, les cohortes

Emmèneront vers le vide

Le navire translucide

Capitaine courageux

Dans l’univers nuageux

Ciel sans fin, poussière du monde,

Que la vérité profonde

Poursuit pour l'éternité

Dans le cargo percuté

Sur le flanc, sur le côté

Dans le delta d’Andromède

Chevelures belles ou laides

Retombent sur le navire

Comme poulpe des abysses

Chevelures des algues bleues

Comme guerriers immobiles

Mécanique trop fragile

Des corps humains sur les tables

Ciel de fumée, vent de sable

Ciel sans fin, poussière du monde

Noir d’abysse, boucles blondes

Des enfants dans leur sommeil

Dans une ruche sans abeille

Et le navire continue

Allant dans sa coque nue

Si seulement t’avais connu la terre,

Du temps des océans et des continents verts

De la mousse, des plantes, des saisons, de la pluie

Et je pleure sur lui

Qui va dans l’océan suivant la pente

Masque blanc, vêtement d’amiante

Ciel sans fin, poussière du monde

Ciel sans fin, poussière du monde

Noir d’abysse, boucles blondes

Des enfants dans leur sommeil

Dans une ruche sans abeille

Et le navire continue

Allant dans sa coque nue

Vers des mondes inconnus

Parlant d’autres univers

Sur des pupitres de verre

La tête à côté du corps

Seul un robot parle encore

Si seulement t’avais connu la terre

Ciel sans fin, poussière du monde

Vivre juste une seconde

Vivre encore ce qu’il a vu Vivre ce qu’il a vécu

Capitaine

Si seulement t’avais connu la terre

Du temps des océans

Et des continents verts

De la mousse, des plantes

Capitaine courageux

Dans l’univers orageux

Poursuit pour l'éternité

Dans le cargo percuté

Dans le delta d’Andromède

Chevelures belles ou laides

Retombent sur le navire

Comme poulpe des abysses

Comme poulpe

Capitaine

Que le vide entraîne

Sous les étoiles

Comme pollen

Ta peine,

Dans le grand tumulte des cieux

Comme pollen

Волосся мертвих тіней

У ніч, що їх забирає

За межами величезної порожнечі

Між темрявою і тишею

Танцююча тінь волосся

Що вже живий не виходить

Волосся мертвих тіней

Щоб уже живий не вийшов,

У коридорах когорти

Заведе вас у порожнечу

Напівпрозорий корабель

відважний капітан

У хмарному всесвіті

Безмежне небо, пил світу,

Це глибока правда

Прагніть до вічності

У протараненому вантажному судні

На фланзі, на боці

У дельті Андромеди

Красиве або некрасиве волосся

Поверніться на корабель

Як восьминіг із безодні

Волосся синіх водоростей

Як нерухомі воїни

Механіка занадто слабка

Людські тіла на столах

Небо з диму, вітер з піску

Безмежне небо, порох світу

Безодня чорні, русяві кучері

дітей уві сні

У вулику без бджіл

І корабель йде далі

Йде в своїй голій оболонці

Якби ти знав землю,

З часів океанів і зелених континентів

Мох, рослини, пори року, дощ

І я над ним плачу

Хто йде в океан за схилом

Біла маска, азбестовий одяг

Безмежне небо, порох світу

Безмежне небо, порох світу

Безодня чорні, русяві кучері

дітей уві сні

У вулику без бджіл

І корабель йде далі

Йде в своїй голій оболонці

До незвіданих світів

Розмова про інші всесвіти

На скляних столах

Голова біля тіла

Говорить ще тільки робот

Якби ти знав землю

Безмежне небо, порох світу

Живи лише секунду

Все ще живе тим, що бачив. Живе тим, чим жив

Капітан

Якби ти знав землю

З часів океанів

І зелені континенти

Мохи, рослини

відважний капітан

У бурхливому всесвіті

Прагніть до вічності

У протараненому вантажному судні

У дельті Андромеди

Красиве або некрасиве волосся

Поверніться на корабель

Як восьминіг із безодні

як восьминіг

Капітан

Що пустота веде

Під зірками

Як пилок

Твій біль,

У великому шумі небес

Як пилок