BBVA - Manel

Som a la carretera de Manresa a Berga

En un cotxe resplendent que corre massa

Han trobat a la guantera algun CD acceptable;

És dimecres, de matinada, i els dos fugitius canten

Creuen per Molló i en una clariana

Ell l’abraça com un nen i s’adorm a l’acte

El sol va encenent el bosc i ella lluita amb les imatges:

Un caixer fent-se el valent, un revòlver disparant-se

Compren la moto a un pagès pel preu de quatre

I acceleren entre vinyes solitàries

Al semàfor d’Estagel els saluden uns gendarmes

Però a la ràdio no diuen res, no s’està seguint cap rastre

Ell s’afaita el cap, ella es posa morena

Els dies passen lents, a la tarda passegen

Ell juga a frontó amb un empresari en hores baixes

Ella es tanca al bungalou i a la nit fingeix orgasmes

Que bo és sortir al carrer, que et toqui l’aire!

Són dos enamorats tan adorables!

Ell parla del futur i es projecta sense xarxa

I el paradís comença en una pizzeria de Lausana

I quin riure els noms dels passaports, ell els diu en veu alta

Potser semblarà més francès, diu, traient-se la barba!

Ella respon com pot i plora rere la porta tancada:

«Així no podré, amor meu, no a costa dels altres»

I, en fi, ell ha passat el trajecte a coberta

Ja veu el blau marí de la terra promesa

Però per ella no patiu, que al calabós hi ha trobat calma:

S’ha fet a la foscor i ha posat nom a les rates

I ha trobat un nom bonic per a cada rata

Ми на дорозі від Манреси до Берги

У чудовій машині, яка занадто багато працює

Вони знайшли прийнятний компакт-диск у бардачку;

Вже середа вранці, і двоє втікачів співають

Вони перетинають Молло і на галявині

Він обіймає її, як дитину, і миттєво засинає

Сонце світить у лісі, і вона бореться з образами:

Сміливий касир, стріляє з револьвера

Вони купують велосипед у фермера за ціною чотирьох

І розганяються між самотніми виноградниками

На світлофорі Естагель їх зустрічають жандарми

Але по радіо нічого не говорять, слідів не простежують

Він голить голову, вона коричневіє

Дні минають повільно, вдень гуляють

Він грає в фронтон з бізнесменом у непікові години

Вона замикається в бунгало і імітує оргазм вночі

Чудово бути на вулиці, бути в повітрі!

Вони двоє таких чарівних коханців!

Він говорить про майбутнє і проектує себе без мережі

А рай починається в піцерії в Лозанні

А який сміх над назвами паспортів, він їх вимовляє вголос

Може, він буде виглядати більше по-французьки, каже він, вириваючи бороду!

Вона відповідає, як може, і плаче за зачиненими дверима:

«Я не можу цього зробити, моя любов, не за рахунок інших».

І останнє, але не менш важливо, заголовок змусив вас прочитати цю статтю

Він уже бачить темно-синій обітованої землі

Але не страждайте за неї, що в підземеллі вона знайшла спокій:

Було темно і назвали щурів

І для кожного щура він знайшов гарне ім’я