La rumeur - Manau

La rumeur est partie d’ici

Non loin du village et puis du pays

La rumeur est partie d’ici

Non loin du village et puis du pays

Mais n’aie pas peur de moi mon ami

Je ne suis pas vraiment ce que l’on dit

Moi j’ai un coeur qui chante et qui rit

Je ne serai jamais ton ennemi

Elle s’est posée un jour ici au village

Pour conter une histoire, une pleine page

Des ragots colportés tel un radotage

Tout était bien étudié pour que cela se propage

Mais personne ne voulait bien se demander

Si cela était vrai ou tout inventé

Et les seuls qu’il parait n’ont pas fait douter

Tous les bons gens rassemblés

Là dans l’ombre du clocher

Elle disait de toi de moi qu’on était fous

Qu’on n’avait pas le droit de se mettre debout

Que des gens ici bas étaient gardiens de tout

Et qu’il ne fallait surtout pas se rapprocher de leurs sous

Elle crachait et parlait de légitimité

Tel un trait par une crête où tout est limité

D’un côté les mauvais de l’autre les guindés

Elle m’a jeté où tu sais, je ne l’ai pas empêchée

La rumeur, la rumeur

Mais bien sûr comme toujours le temps est passé

Et la rumeur autour seule s’est effacée

Passer de bourg en bourg a dû l'épuiser

Faire jouer au coq du tambour n’a pas suffi à l’aider

Mais je n’espère pas que tous ces gens d'à côté

Tous ceux qui sont là-bas de l’autre côté

A quelques pas de moi qui peuvent écouter

Font de la rumeur un toit afin de se protéger

Elle disait de toi de moi qu’on était fous

Qu’on n’avait pas le droit de se mettre debout

La rumeur, la rumeur

Тут почалася чутка

Недалеко від села, а потім і від дачі

Тут почалася чутка

Недалеко від села, а потім і від дачі

Але не бійся мене, друже

Я зовсім не те, що вони кажуть

У мене є серце, яке співає і сміється

Я ніколи не буду твоїм ворогом

Одного разу вона приземлилася тут, у селі

Щоб розповісти історію, повна сторінка

Плітки розносили, як дурниці

Все було добре продумано, щоб воно поширилося

Але нікому не хотілося дивуватися

Якщо це було справжнє чи все видумане

І єдині, що здаються, не викликали сумнівів

Зібралися всі добрі люди

Там у тіні шпиля

Вона сказала про тебе про мене, що ми божевільні

Що нам не дозволили встати

Що люди тут, унизу, були охоронцями всього

І щоб особливо не доводилося підходити до їхніх грошей

Вона плювала і говорила про законність

Як лінія хребтом, де все обмежено

З одного боку погані, з іншого душно

Вона мене кинула куди знаєш, я її не зупинив

Чутка, чутка

Але, як завжди, час минув

І чутка навколо сама зникла

Переїзди з міста в місто, мабуть, виснажували його

Змусити півня грати на барабані було недостатньо, щоб допомогти йому

Але я не сподіваюся, що всі ці люди по сусідству

Усі там по той бік

Кілька кроків від мене, хто вміє слухати

Зробіть чутки дахом, щоб захистити

Вона сказала про тебе про мене, що ми божевільні

Що нам не дозволили встати

Чутка, чутка