Faut pas tiser en Bretagne - Manau

Le banlieusard a rv de a!

Je me demande encore pourquoi

j’tais en haut d’un phare.

La mer tait forte, il y avait du brouillard.

Le vent claquait les portes et j’tais parfois dans le noir.

Quand un SOS fit du bruit dans la pice,

un cri de dtresse, une voix de desse.

Mais qu’est-ce qu’il fallait faire moi qui n’y connais

rien?

Rpondre de manire comme si j’tais un vrai marin.

Bonjour madame, me recevez-vous?

Je prends dans la main oui le Mic, maintenant c’est vous.

Pas de rponse claire, nette et prcise.

Juste le bruit de la mer, le vent, le souffle un peu de brise.

J’ai continu, discut, de parler,

d’balancer des annonces.

Mais pas de rponse.

Je crois que j’tais seul sur ce putain de roc.

Pas d’amis, pas d’alcool, imaginez le choc!

Faut pas tiser non, pas tiser en Bretagne.

La tte dans les mains, je n’y comprenais rien.

Ce rve devenait cauchemar seul dans un phare c’tait malsain.

Quand j’entendis doucement qu’on tapait la porte du

phare, y avait-t-il un espoir?

Je me suis prcipit, sans calculer ni mme compter de

la ralit des marches que posdait cet escalier.

Arriv devant l’immense porte en chne j’ai respir,

il me fallait de l’oxygne.

A ce moment-l j’ouvris et mes yeux grands ouverts,

derrire le vent, la pluie,

ont dcouvert une chose peu ordinaire, une silhouette, pas

vraiment nette, en pleine tempte.

Imaginez ma tte!

Pris de panique!

Je me suis mis crier.

Cette chose, enfin ce type,

par contre lui s’est clat de rire et ce n’est pas le pire.

Le pourquoi!

C’est le troisime couplet qui va te le faire dcouvrir.

Pourquoi j’ai pris le temps de vous raconter a?

Parce qu’arrive le moment o la honte tombe sur moi,

car la vision de ce type que j’avais

juste l, c’tait mon pote Cdric qui me disait rveille-toi!

En effet!

J’tais allong sur la plage sur les galets!

J’avais la tte dans le gaz.

Car boire le samedi soir dans une rgion de bons ftards,

il me fallait de l’entranement, j’en avais pas, c’tait trop tard.

Voil pourquoi!

J’ai t cuver la grve.

Et cette voix, pour les anciens, ce n’est pas un rve.

Ils m’ont cont l’histoire d’une fille de joie en peine,

qui mit fin sa vie pour devenir sirne.

A ce qu’il parat, elle s’occupe bien des marins.

O est le faux o est le vrai, je ne sais plus trs bien.

Pas de morale, ni de leon cette histoire.

Je remercie tous les Bretons, kenavo au revoir

У пасажира є RV від a!

Я досі дивуюся чому

Я був на вершині маяка.

Море було бурхливим, був туман.

Вітер грюкав дверима, і іноді я був у темряві.

Коли в кімнаті пролунав сигнал SOS,

крик лиха, голос богині.

Але що мені робити, хто не знає

нічого?

Відповідаю так, ніби я справжній моряк.

Привіт пані, ви мене приймаєте?

Я беру в руку так, мікрофон, тепер це ти.

Немає чіткої, чіткої та точної відповіді.

Тільки шум моря, вітру, вітерець.

Я продовжував говорити говорив говорив

кидати рекламу.

Але ніякої відповіді.

Мені здається, що я був сам на тій чортовій скелі.

Ні друзів, ні випивки, уявіть собі шок!

Не плете ні, не плетете в Бретані.

Голову в руках, я не міг зрозуміти.

Цей сон став кошмаром на самоті на маяку, це було нездорово.

Коли я почув тихий стук у двері

маяк, чи була надія?

Я кинувся, не рахуючи і навіть не рахуючи

реальність сходів, якими володіла ці сходи.

Прийшовши перед величезними дубовими дверима я дихав,

Мені потрібен був кисень.

В ту мить я розплющив і очі мої широко розплющені,

за вітром, дощем,

виявив щось незвичайне, силует, ні

справді різкий, у повний шторм.

Уявіть собі мою голову!

У паніці!

Я почав кричати.

Ця річ, ну цей хлопець,

з іншого боку він розсміявся і це не найгірше.

Чому!

Це третій вірш, який змусить вас відкрити його.

Чому я знайшов час, щоб сказати вам це?

Бо настане час, коли на мене впаде сором,

тому що бачення такого типу у мене було

прямо там, це був мій приятель Cdric сказав мені прокидатися!

В ефекті!

Я лежав на пляжі на гальці!

У мене була голова на газі.

Тому що пити в суботу ввечері в районі хороших тусовщиків,

Мені потрібна була практика, у мене її не було, було вже пізно.

Ось чому!

Я спав на страйку.

І цей голос, для стародавніх, не сон.

Вони розповіли мені історію про дівчину радості від болю,

який закінчив своє життя, щоб стати сиром.

Мабуть, вона добре доглядає за моряками.

Де підробка, де справжня, я не зовсім впевнений.

У цій історії немає моралі чи уроків.

Я дякую всім бретонцям, кенаво до побачення