Chante les blés - Manau

De la pluie tombe sur les toits du pays

Du vent fait chanter les gouffres et les vagues

Le tonnerre gronde à quelques lieux d’ici

Dans le village règne un drôle de calme

Les roues de langues font un certain bruit

Qui font grincer au plus près de nos âmes

De tous ceux qui connaissent le mépris

Le bruit de l’essieu tiré par l’infâme

Regardez donc les morts qui vont

De l’autre côté se plier la dame

Demander à retraverser le pont

Pour revoir tous ceux qui versent des larmes

Chante, chante, chante les blés

Chante l’amour et l’amitié

Chante, chante, chante les blés

Chanter sans jamais s’arrêter

On entend parfois les soucis

Les blagues, les pleurs et puis les cris

On entend parfois les soucis

De ceux qui n’aiment pas la nuit

Ça continue de danser près des feux

De la Saint-Jean qui éclaire la campagne

Sous le regard, au-dessous des hideux

Sculpture de pierre verrue de Notre-Dame

Bien agencé, souligné par les pieux

Les voilà donc à changer tous les drames

Même si plus bas s’amusent les heureux

Les pieds dans les braises et au-dessus des flammes

Du Mont Saint-Michel, au plus près de ses grèves

Coule le sang traversé par les dagues

Des monstres rampant qui savent hanter les rêves

Des jours paresseux qui doucement s'éloignent

Chante, chante, chante les blés

Chante l’amour et l’amitié

Chante, chante, chante les blés

Chanter sans jamais s’arrêter

On entend parfois les soucis

Les blagues, les pleurs et puis les cris

On entend parfois les soucis

De ceux qui n’aiment pas la nuit

Battent les cœurs des enfants sous les poids

Des édredons qui ont connu des Jeannes

Des rêves et des peurs sublimés par des voix

Les petits font trop d’honneurs aux profanes

Blottis dans leur lit et en dessous des croix

Loin du dehors et dont la nuit incarne

Les pleurs et les cris que transpirent les bois

Il sombre des corps que la lune réclame

Mais si un jour vous doutez de ces fous

Ces fameux chanteurs, douce et tous ces bardes

Laissez-les donc chanter avec les loups

Des racines au cœur ce ne sont que des arbres

Chante, chante, chante les blés

Chante l’amour et l’amitié

Chante, chante, chante les blés

Chanter sans jamais s’arrêter

On entend parfois les soucis

Les blagues, les pleurs et puis les cris

On entend parfois les soucis

De ceux qui n’aiment pas la nuit

Chante, chante, chante les blés

Chante l’amour et l’amitié

Chante, chante, chante les blés

Chanter sans jamais s’arrêter

On entend parfois les soucis

Les blagues, les pleurs et puis les cris

On entend parfois les soucis

De ceux qui n’aiment pas la nuit

Chante, chante, chante les blés

Chante l’amour et l’amitié

Chante, chante, chante les blés

Chanter sans jamais s’arrêter

On entend parfois les soucis

Les blagues, les pleurs et puis les cris

On entend parfois les soucis

De ceux qui n’aiment pas la nuit

Chante, chante, chante les blés

Chante l’amour et l’amitié

Chante, chante, chante les blés

Chanter sans jamais s’arrêter

On entend parfois les soucis

Les blagues, les pleurs et puis les cris

On entend parfois les soucis

De ceux qui n’aiment pas la nuit

Дощ падає на дахи країни

Вітер змушує прірви і співати хвилі

У кількох місцях звідси гримить грім

У селі панує дивний спокій

Язикові колеса видають деякий шум

Щоб скрип ближче до наших душ

З усіх, хто знає зневагу

Шум осі тягне сумнозвісним

Подивіться на мертвих, які йдуть

З іншого боку зігніть даму

Попросіть перейти міст ще раз

Щоб знову побачити всіх тих, хто проливає сльози

Співай, співай, співай пшеницю

Співайте про любов і дружбу

Співай, співай, співай пшеницю

Співайте, не зупиняючись

Іноді ми чуємо тривоги

Жарти, крики, а потім крики

Іноді ми чуємо тривоги

З тих, хто не любить ночі

Воно продовжує танцювати біля багаття

Від Святого Іоанна, який освітлює сільську місцевість

Нижче поглядом, нижче огидним

Кам'яна скульптура Нотр-Дам з бородавок

Гарно викладено, підкреслено паль

Тож ось вони, щоб змінити всі драми

Навіть якщо нижче розважайтеся щасливі

Ноги в вогнищі й над полум’ям

Від Мон-Сен-Мішель, ближче до його ударів

Течіть кров, схрещену кинджалами

Повзають монстри, які вміють переслідувати мрії

Ліниві дні поволі спливають

Співай, співай, співай пшеницю

Співайте про любов і дружбу

Співай, співай, співай пшеницю

Співайте, не зупиняючись

Іноді ми чуємо тривоги

Жарти, крики, а потім крики

Іноді ми чуємо тривоги

З тих, хто не любить ночі

Біться серця дітей під гирями

Ковдри, які знала Жанна

Мрії і страхи, сублімовані голосами

Маленькі роблять занадто велику честь профанам

Тулилися в своїх ліжках і під хрестами

Далеко від зовні і чию ніч уособлює

Крики і плач, що ліси потіють

Є темні тіла, на які претендує місяць

Але якщо одного разу ви засумніваєтеся в цих дурнях

Ті відомі співаки, милі та всі ці барди

Тож нехай співають разом із вовками

Від коріння до серця вони просто дерева

Співай, співай, співай пшеницю

Співайте про любов і дружбу

Співай, співай, співай пшеницю

Співайте, не зупиняючись

Іноді ми чуємо тривоги

Жарти, крики, а потім крики

Іноді ми чуємо тривоги

З тих, хто не любить ночі

Співай, співай, співай пшеницю

Співайте про любов і дружбу

Співай, співай, співай пшеницю

Співайте, не зупиняючись

Іноді ми чуємо тривоги

Жарти, крики, а потім крики

Іноді ми чуємо тривоги

З тих, хто не любить ночі

Співай, співай, співай пшеницю

Співайте про любов і дружбу

Співай, співай, співай пшеницю

Співайте, не зупиняючись

Іноді ми чуємо тривоги

Жарти, крики, а потім крики

Іноді ми чуємо тривоги

З тих, хто не любить ночі

Співай, співай, співай пшеницю

Співайте про любов і дружбу

Співай, співай, співай пшеницю

Співайте, не зупиняючись

Іноді ми чуємо тривоги

Жарти, крики, а потім крики

Іноді ми чуємо тривоги

З тих, хто не любить ночі