Comme le monde est beau ma fille - Manau

Comme le monde est beau ma fille, comme le monde est là

Comme le monde est beau ici, mais tu ne le sais pas

Range ta peine et tes soucis, jette-les dans les bois

Entre la haine et le mépris, ils seront toujours là

Elle est partie comme tous les matins

Direction la rivière et son sceau dans les mains

Avec l’esprit dérangé par des images de ce beau vaurien

Ses petits pas sur de l’herbe bien verte

Évitaient toutes les pierres qui bordaient le chemin

En avançant le coeur léger qui n’a jamais connu le chagrin

Elle ne savait ni que dire, ni que faire

Quand elle s’approcherait du lavoir au moulin

Devant les bigotes acérées qui tapent fort le linge des mains

Car elle avait embrassé un jeune homme venu d’un autre coin

La veille près du champ de blé que le feu de la saint Jean connait bien

Elle jetta son sceau dans l’eau agitée

Devant toutes ces femmes qui n'étaient pas très loin

Qui commençaient à rigoler se tapant fort la tête dans leurs seins

Sortaient de là des mots tellement vulgaires

Qu’elle voulait oublier ce troupeau de bovin

Mais comment ne pas écouter, portés par les vents ces mots divins

Elle qui voulait tant refaire à l’envers son chemin

Maintenant que son sceau était plein

Ne pouvait même plus bouger, sentiment fort et bien humain

Car il fallait endurer toutes les moqueries et les potins

Rester là debout, plantée, devant toute la vindicte des siens

(Comme le monde est beau x2)

La jeune femme a trouvé l’amour, a trouvé l’amour venu d’un autre bourg

Et vous pouvez la juger, rigoler, radoter, continuer vos aboiements de chiens

La jeune fille se mit donc à crier

Qu’elle au moins ne s’est jamais couchée dans les foins

Les bigotes sont sous le choc

Mais comme le monde est beau

Comme le monde est beau

Mais comme le monde est beau

Comme le monde est beau

Який світ прекрасний, донечко, який там світ

Який тут гарний світ, але ти цього не знаєш

Відкинь свій біль і турботи, кинь їх у ліс

Між ненавистю та презирством вони завжди будуть поруч

Вона пішла, як кожного ранку

Ідіть до річки і її тюлень в руках

Мене бентежить образи цього красеня-негідника

Її дитина ступає на зелену траву

Уникав усіх каменів, що вистелили шлях

Ідуть вперед із легким серцем, яке ніколи не знало смутку

Вона не знала, що сказати і що робити

Коли вона підійшла до пральні на млині

Перед гострими як бритва фанатики, які плескають білизною

Бо вона поцілувала молодого чоловіка з іншого кутка

Напередодні біля пшеничного поля, яке добре знає вогонь святого Івана

Вона кинула тюленя в бурхливу воду

Перед усіма цими жінками, які були не дуже далеко

Які почали сильно сміятися, биючись головою в груди

Звідти пішли такі вульгарні слова

Що вона хотіла забути це стадо худоби

Але як не слухати, рознесені вітрами до цих божественних слів

Вона, яка так хотіла простежити свій шлях

Тепер, коли її печатка була повна

Не міг навіть поворухнутися, відчуваючи себе сильним і дуже людським

Тому що всі кепки й плітки довелося пережити

Стій там, посаджений, перед усією мстивістю власної

(Який прекрасний світ x2)

Молода жінка знайшла кохання, знайшла кохання з іншого міста

І ви можете її судити, сміятися, ламати, продовжувати гавкати собаками

Тому дівчина почала кричати

Принаймні вона ніколи не лежала на сіні

Біготи в шоці

Але який світ прекрасний

Який світ прекрасний

Але який світ прекрасний

Який світ прекрасний