в огне - макулатура

Забросил под язык полтора колеса ксанакса унылый вид из окна

Сапсана

Завтра новая жизнь начинается вот мой второй диплом в

Институте брака

Пока жив не женись братка сказал мне за пивом вятич мой друг

Павел Мятный

И он был тысячу раз прав все равно в могилу с собой не

Возьмешь напарницу

Мы все стоим в очереди на расстрел кто-то стонет кто-то

Кайфует от движа

Я выхожу топтать новый город мои мечты текут через

Привокзальную жижу

Кофе из автомата овощная шаверма светает мы все как в духовке

Горим

Стонем в алкогольных отходняках корчимся под молодежные

Поп-хиты

Глядя как мой мир разваливается неторопливо и сонно вожу

Своим жалом

Пока ласковые черти проводят по яйцам тупой стороной кинжала

Пошла ты

В тебе нет ничего кроме красивой упаковки ты бессмысленная

Как распечатка пейзажа

Но твоих комментариев и глупых мещанских мечт не хватает мне

Как же

Лента конвейера везет в жерло но каждая секунда все же по-

Своему хороша

Меня не станет но у блестящей нуаром после дождя улицы будет

Моя душа

Вхожу в хижину не распаковав чемодан ложусь между двумя

Поездами

Мой дом везде и нигде обои в копоти их уже слизывают со стен

Языки пламени

Каждый раз закрывая веки я умираю и смерть смотрит твоими

Глазами

Обнимает твоими руками не могу дышать ноги подкашиваются

Падаю на татами

Свежие как роса твои губы меня целуют и я просыпаюсь от

Осознания

Страшной тайны но выхожу во двор или на перрон и все забываю

Каждый раз закрывая веки я умираю и смерть смотрит твоими

Глазами

Обнимает твоими руками не могу дышать ноги подкашиваются

Падаю на татами

Свежие как роса твои губы меня целуют и я просыпаюсь от

Осознания

Страшной тайны но выхожу во двор или на перрон и снова все

Забываю

Никогда не оглядываюсь как будто есть куда и кто-то меня

Провожает

В дальний путь не проверяю личку как будто между

Попрошайками

Отсосать или фитануть пропало сообщения о мнимом счастье

Ничего не было под фоткой со мной не будет подписи "с милым в

Загсе"

И я хуярю дальше до случайного финала просто живу пока не

Умру

Отпечаток моего ебала на ваших подошвах дайте года эти

Перетянуть

Забив их как шишки в бумагу пока вы зарубаетесь в эту игру

Я ухожу в отставку кто здесь крайний пусть нагадит в мои следы

На снегу

Пожил достаточно чтобы понять насколько я глуп насколько

Хрупкое

Тело ломается после прыжка в пустоту и мне надо минимум сук

Чтобы понять я шавка что тоскует по ласкам никогда не виданных

Рук

Чтобы понять я там где меня не найдут зондеркоманды

Следственных групп

Хлопаю глазами как кукла этой просто рефлекс я не зову никого

Я не нуждаюсь в тебе и чтобы заматереть глотаю дым на перроне

Но каждый свой вой отправляю почтовым голубем к твоему дому

Приладив фаер чтобы в твоих глазах отражался пожар этих слов

Каждый раз закрывая веки я умираю и смерть смотрит твоими

Глазами

Обнимает твоими руками дыхание перехватывает сбитый падаю

На татами

Свежие как роса твои губы меня целуют я просыпаюсь от

Осознания

Страшной тайны но выхожу во двор или на перрон и все забываю

Каждый раз закрывая веки я умираю и смерть смотрит твоими

Глазами

Обнимает твоими руками дыхание перехватывает сбитый падаю

На татами

Свежие как роса твои губы меня целуют я просыпаюсь от

Осознания

Страшной тайны но выхожу во двор или на перрон и снова все

Забываю

Закинув під язик півтора колеса ксанакса похмурий вигляд із вікна

Сапсана

Завтра нове життя починається ось мій другий диплом у

Інститут шлюбу

Поки живий не одружуйся братка сказав мені за пивом в'ятич мій друг

Павло М'ятний

І він був тисячу разів правий все одно в могилу з собою не

Візьмеш напарницю

Ми всі стоїмо у черзі на розстріл хтось стогне хтось

Кайфує від руху

Я виходжу топтати нове місто мої мрії течуть через

Привокзальну жижу

Кава з автомата овочева шаверма світає ми всі як у духовці

Горимо

Стогнемо в алкогольних відходняках корчимось під молодіжні

Поп-хіти

Дивлячись як мій світ розвалюється неквапливо та сонно вожу

Своїм жалом

Поки ласкаві чорти проводять по яйцях тупою стороною кинджала

Пішла ти

У тобі немає нічого крім гарної упаковки ти безглузда

Як роздруківка пейзажу

Але твоїх коментарів та дурних міщанських мрій не вистачає мені

Як же

Стрічка конвеєра везе в жерло але кожна секунда все-таки

Своєму гарна

Мене не стане, але у блискучої нуаром після дощу вулиці буде

Моя душа

Входжу в хатину, не розпакувавши валізу, лягаю між двома

Потягами

Мій будинок скрізь і ніде шпалери в кіптяви їх уже злизують зі стін

Язики полум'я

Щоразу закриваючи повіки я вмираю і смерть дивиться твоїми

Очима

Обіймає твоїми руками не можу дихати ноги підкошуються

Падаю на татамі

Свіжі як роса твої губи мене цілують і я прокидаюсь від

Усвідомлення

Страшної таємниці але виходжу у двір чи перон і все забуваю

Щоразу закриваючи повіки я вмираю і смерть дивиться твоїми

Очима

Обіймає твоїми руками не можу дихати ноги підкошуються

Падаю на татамі

Свіжі як роса твої губи мене цілують і я прокидаюсь від

Усвідомлення

Страшної таємниці але виходжу у двір чи перон і знову все

Забуваю

Ніколи не оглядаюся начебто є кудись і хтось мене

Проводжає

У далеку дорогу не перевіряю особу начебто між

Жебраками

Відсмоктувати або фітанути пропало повідомлення про уявне щастя

Нічого не було під фоткою зі мною не буде підпису "з милим у

Загсе"

І я хуярю далі до випадкового фіналу просто живу доки

Помру

Відбиток мого ебала на ваших підошвах дайте ці роки

Перетягнути

Забивши їх як шишки в папір поки ви зарубаєтеся в цю гру

Я йду у відставку хто тут крайній нехай нагадає у мої сліди

На снігу

Прожив досить щоб зрозуміти наскільки я дурний наскільки

Крихке

Тіло ламається після стрибка в порожнечу і мені треба щонайменше сук

Щоб зрозуміти я шавка що сумує за ласками ніколи не бачених

Рук

Щоб зрозуміти я там де мене не знайдуть зондеркоманди

Слідчих груп

Плещу очима як лялька цієї просто рефлекс я не кличу нікого

Я не потребую тебе і щоб заматеріти ковтаю дим на пероні

Але кожен свій виття відправляю поштовим голубом до твоєї хати

Приладнавши фаєр щоб у твоїх очах відбивалася пожежа цих слів

Щоразу закриваючи повіки я вмираю і смерть дивиться твоїми

Очима

Обіймає твоїми руками дихання перехоплює збитий падаю

На татамі

Свіжі як роса твої губи мене цілують я прокидаюсь від

Усвідомлення

Страшної таємниці але виходжу у двір чи перон і все забуваю

Щоразу закриваючи повіки я вмираю і смерть дивиться твоїми

Очима

Обіймає твоїми руками дихання перехоплює збитий падаю

На татамі

Свіжі як роса твої губи мене цілують я прокидаюсь від

Усвідомлення

Страшної таємниці але виходжу у двір чи перон і знову все

Забуваю