реп - макулатура

Топчусь на ветру, кутаюсь в газеты, на витрины глазею

В прорехах пальто прячу кассеты со своими наивными куплетами

Проезжают авто у чужих столиков суетятся холдеи

Город трясётся под реп, как под шконкой олег добродеев

Но я здесь ничей, поверь мне, меня нарисовал пятилетний пацан

На трубе водостока от скуки ещё три часа до обеда

Меня записал дурачок и двадцать друзей на My Space послушали

Ваш рэп селёдка под шубой, мой реп веганская селёдка под шубой

Он никому не нужен, как одиночный пикет у ГосДумы косматого старика,

Которого облучает НАТО и он плетётся обратно в свою коммуналку

К мелку «Машенька», сигаретам «Ява"и тапкам из Ашана

Снова не победил, но провёл ещё один бессмысленный раунд

За этими витринами мне не сидеть и не жить за этими окнами

Подставляю своё ебло под метели, шарахаюсь от огней города

Мимо королей и маленьких валетов мигалок и кордонов с турникетами

Незаметный свидетель пустых перемен вашего пресного бремени

Припев:

Когда холода наступают мы надеваем свои ватники и валенки

Безголосые глашатаи последних времён ожившие монументы сталинок

Нас не узнают в лицо мы перестали приближать восстание

Просто ждём когда растает мираж и выползут чудовища сонного разума

Первый Куплет: Макулатура|Алёхин

Обслуживаю музей своего работающего в холостую воображения

Нравится, что не заходят туристы, не мечтаю о деньгах и женщинах

Пытался с работы сдриснуть дырявил башку, но обратно приклеивал

Перспективы мои в искусстве, как в политике у Амана Тулеева

Творческий метод не менялся с девяносто восьмого дрочу, стоя боком

Алмаз моего гения без огранки в пыли — я не Бродский и не набоков

Ваш рэп абонемент в бассейн и какие с нас кладки тупого ебла

Мой реп ржавая гантеля и книжка подложенная под ножку стола

Выучишь все мои куплеты, сынок, и скоро тоже исчезнешь с радаров

Между отзывами на Last FM лет двенадцать назад затеряешься

Мир мёртвых, глянь это новая жизнь реальность оставь в прилавке как сдачу

Там скучно петле что ожидает в комоде сверхчеловека Мирона Яновича

Уж лучше у нас в палате мы говном на стенах рисуем судьбы

Победил тот, кто закопался раньше, не дождавшись, пока отпоют

Ещё одна смена эпох мелькнёт, как на предвыборном календарике

И какая разница, если вечность в запасе, я лишь почешу свои шарики

Припев:

Когда холода наступают мы надеваем свои ватники и валенки

Безголосые глашатаи последних времён ожившие монументы сталинок

Нас не узнают в лицо мы перестали приближать восстание

Просто ждём когда растает мираж и выползут чудовища сонного разума

Топчусь на вітрі, кутаюся в газети, на вітрини очі

У проріхах пальто ховаю касети зі своїми наївними куплетами

Проїжджають авто біля чужих столиків метушаться холдеї

Місто трясеться під ріп, як під шконкою оліг добродійів

Але я тут нічий, повір мені, мене намалював п'ятирічний пацан

На трубі водостоку від нудьги ще три години до обіду

Мене записав дурень і двадцять друзів на My Space послухали

Ваш реп оселедець під шубою, мій реп веганська оселедець під шубою

Він нікому не потрібний, як одиночний пікет у ГосДуми косматого старого,

Якого опромінює НАТО і він плететься назад у свою комуналку

До крейди «Машенька», сигарет «Ява» та тапок з Ашана

Знову не переміг, але провів ще один безглуздий раунд

За цими вітринами мені не сидіти і не жити за цими вікнами

Підставляю своє ебло під хуртовини, кидаюся від вогнів міста

Повз королів і маленьких валетів мигалок і кордонів з турнікетами

Непомітний свідок порожніх змін вашого прісного тягаря

Приспів:

Коли холоди наступають ми надягаємо свої ватники і валянки

Безголосі глашатаї останніх часів ожили монументи сталінок

Нас не дізнаються в особу ми перестали наближати повстання

Просто чекаємо коли розтане міраж і виповзуть чудовиська сонного розуму

Перший Куплет: Макулатура | Альохін

Обслуговую музей свого працюючого в холосту уяви

Подобається, що не заходять туристи, не мрію про гроші і жінки

Намагався з роботи здригнути дирявив голову, але назад приклеював

Перспективи мої в мистецтві, як у політиці Амана Тулєєва

Творчий метод не змінювався з дев'яносто восьмого дрочу, стоячи боком

Алмаз мого генія без огранювання в пилу — я не Бродський і не набоків

Ваш реп абонемент у басейн і які з нас кладки тупого ебла

Мій реп іржава гантеля і книжка підкладена під ніжку столу

Вивчиш усі мої куплети, синку, і скоро теж зникнеш з радарів

Між відгуками на Last FM років дванадцять тому загубишся

Світ мертвих, глянь це нове життя реальність залиш у прилавці як здачу

Там нудно петлі що очікує в комоді надлюдини Мирона Яновича

Вже краще у нас в палаті ми говном на стінах малюємо долі

Переміг той, хто закопався раніше, не дочекавшись, поки відспівають

Ще одна зміна епох майне, як на передвиборчому календарику

І яка різниця, якщо вічність у запасі, я лише почухати свої кульки

Приспів:

Коли холоди наступають ми надягаємо свої ватники і валянки

Безголосі глашатаї останніх часів ожили монументи сталінок

Нас не дізнаються в особу ми перестали наближати повстання

Просто чекаємо коли розтане міраж і виповзуть чудовиська сонного розуму