Выхожу из системы - МАЧЕТЕ

Выхожу из системы, ломаю стены.

Я человек, я — не растение.

У меня есть мечта и моя дорога.

Я верю в любовь, и я верю в Бога.

Я не верю в слова, я не верю в предательство,

Какими бы сложными не были обстоятельства —

У меня есть любимая, у нас есть дети.

Я знаю, что жизнь не заканчивается после смерти.

Моя душа — музыка, мои чувства.

Буду здесь до семидесяти или до ста.

Мы — мгновения большого искусства.

Миллиарды рисунков одного холста.

Счастье приносят простые вещи.

В них сложно поверить — их легче забыть.

Царь Шломо сказал: «Ничто здесь не вечно»,

Но мы рождены научиться любить.

Жить, чтобы верить своей мечте.

Несмотря ни на что.

Звёзды склоняются в темноте,

Перед выходом нового солнца.

Мы светим лучами других орбит.

И пусть сегодня наш крик в пустоту.

Но завтра он зазвучит

В глубине каждого сердца.

Я помню себя совсем маленьким.

Странно.

Когда я впервые написал слово «Мама» —

Я чувствовал себя абсолютно спокойным.

Возвышенным, радостным, защищённым.

Когда мой папа уходил из этого мира —

Была зима, тишина и съёмная квартира.

Он не оставил после себя ничего лишнего

Несколько слов: «Люблю вас и Всевышнего».

За чем же мы гонимся: деньги, слава, власть;

Рассчитываем сорвать куш и не попасть*

Я знаю людей, у которых есть миллиарды.

Они не счастливы.

Поверьте, я говорю правду.

В чём смысл?

Просто иди на свет —

Лучше этого ничего нет.

Он в душе каждого из нас.

Сделай так, чтобы Он не погас.

Жить, чтобы верить своей мечте.

Несмотря ни на что.

Звёзды склоняются в темноте,

Перед выходом нового солнца.

Мы светим лучами других орбит.

И пусть сегодня наш крик в пустоту.

Но завтра он зазвучит

В глубине каждого сердца.

Жить, чтобы верить своей мечте.

Несмотря ни на что.

Звёзды склоняются в темноте,

Перед выходом нового солнца.

Мы светим лучами других орбит.

И пусть сегодня наш крик в пустоту.

Но завтра он зазвучит

В глубине каждого сердца.

Жить, чтобы верить своей мечте.

Ведь несмотря ни на что.

Звёзды склоняются в темноте,

Перед выходом нового солнца.

Мы светим лучами других орбит.

И пусть сегодня наш крик в пустоту.

Но завтра он зазвучит

В глубине каждого сердца.

Виходжу із системи, ламаю стіни.

Я — людина, я — не рослина.

У мене є мрія і моя дорога.

Я вірю в любов, і вірю в Бога.

Я не вірю в слова, я не вірю в зраду,

Якими були складними не були обставини.

У мене є кохана, у нас є діти.

Я знаю, що життя не закінчується після смерті.

Моя душа — музика, мої почуття.

Буду тут до сімдесяти або до ста.

Ми—миті великого мистецтва.

Мільярди малюнків одного полотна.

Щастя приносять прості речі.

В них складно повірити — їх легше забути.

Цар Шломо сказав: «Ніщо тут не вічно»,

Але ми народжені навчитися любити.

Жити, щоб вірити своїй мрії.

Незважаючи ні на що.

Зірки схиляються в темряві,

Перед виходом нового сонця.

Ми світимо променями інших орбіт.

І нехай сьогодні наш крик у порожнечу.

Але завтра він зазвучить

В глибині кожного серця.

Я пам'ятаю себе зовсім маленьким.

Дивно.

Коли я вперше написав слово «Мама» —

Я відчував себе абсолютно спокійним.

Високим, радісним, захищеним.

Коли мій тато йшов з цього світу—

Була зима, тиша та орендована квартира.

Він не залишив після себе нічого зайвого

Кілька слів: «Люблю вас і Всевишнього».

За чим же ми женемося: гроші, слава, влада;

Розраховуємо зірвати куш і не потрапити *

Я знаю людей, у яких є мільярди.

Вони не щасливі.

Повірте, я кажу правду.

У чому сенс?

Просто йди на світло —

Краще за це нічого немає.

Він в душі кожного з нас.

Зроби так, щоб Він не погас.

Жити, щоб вірити своїй мрії.

Незважаючи ні на що.

Зірки схиляються в темряві,

Перед виходом нового сонця.

Ми світимо променями інших орбіт.

І нехай сьогодні наш крик у порожнечу.

Але завтра він зазвучить

В глибині кожного серця.

Жити, щоб вірити своїй мрії.

Незважаючи ні на що.

Зірки схиляються в темряві,

Перед виходом нового сонця.

Ми світимо променями інших орбіт.

І нехай сьогодні наш крик у порожнечу.

Але завтра він зазвучить

В глибині кожного серця.

Жити, щоб вірити своїй мрії.

Адже незважаючи ні на що.

Зірки схиляються в темряві,

Перед виходом нового сонця.

Ми світимо променями інших орбіт.

І нехай сьогодні наш крик у порожнечу.

Але завтра він зазвучить

В глибині кожного серця.