Лови момент - МАЧЕТЕ

Лови момент!

Ты всё равно будешь не прав в глазах людей,

Когда вдруг сделаешь свой шаг на высоту идей.

Найдутся и такие, что скажут, мол не подадут руки при встрече —

Не сдерживая себя ни во взглядах, ни в оборотах речи.

Кто-то скажет, что ты: «Из грязи в князя»,

Забывая, естественно, что ты никогда не любил грязи.

Лови момент!

Ты начинаешь жить!

Прости того, кто плюнул в спину, сохрани лицо.

Ты не был подлецом, ты никого не кинул.

Твои ориентиры — небо, а тело — место для Души.

Они считают ты ошибся?

Докажи.

Переверни весь мир —

И чтобы ни было, найди ту истину, ради которой стоит жить.

Найди её.

Почувствуй.

Покажи.

Другого нет.

Кому-то светят лампочки, а кто-то был рождён, чтобы родился Свет.

Мой дом далеко, он не за горами и не за рекой.

Вокруг темно, а я смотрю на небо, как в окно.

Мой дом далеко, он не за горами и не за рекой.

Вокруг темно, а я смотрю на небо...

Легко не будет, не ропщи.

И до тебя были такие же, и до тебя были гонения.

Но твое сердце бьётся от волнения, а у других оно стучит,

Безжизненно отсчитывая бегство времени.

Улыбка, чистый взгляд — это твои богатства.

У этого реально нет цены, это даётся, только если так захочет Бог.

Храни Его, не потеряй в пыли дорог, не променяй на денег рабство,

Чтоб не подумать в старости: «Жаль, что не смог».

Гони страхи!

Не избежать плахи, если она предрешена,

А если нет, подумают — родился в рубахе.

Но ты то знаешь — Истина одна.

Никто не прав, не виноват, никто не лишний.

Всё оживает, как из под пера Истца.

За всеми нами здесь стоит Всевышний.

Он всё придумал от начала до конца.

Мой дом далеко, он не за горами и не за рекой.

Вокруг темно, а я смотрю на небо, как в окно.

Мой дом далеко, он не за горами и не за рекой.

Вокруг темно, а я смотрю и вижу небо мой дом

Небо мой дом...

Небо мой дом...

Небо мой дом...

Небо мой дом...

Небо мой дом...

Небо мой дом...

Піймай мить!

Ти все одно будеш не правий в очах людей,

Коли раптом зробиш крок на висоту ідей.

Знайдуться й такі, що скажуть, мовляв, не подадуть руки при зустрічі.

Не стримуючи себе ні в поглядах, ні в мовних зворотах.

Хтось скаже, що ти: «З бруду до князя»,

Забуваючи, звичайно, що ти ніколи не любив бруду.

Піймай мить!

Ти починаєш жити!

Вибач того, хто плюнув у спину, збережи обличчя.

Ти не був негідником, ти нікого не кинув.

Твої орієнтири – небо, а тіло – місце для Душі.

Вони вважають, що ти помилився?

Доведіть.

Переверни весь світ

І хоч би що, знайди ту істину, заради якої варто жити.

Знайди її.

Відчуй.

Покажи.

Іншого немає.

Комусь світять лампочки, а хтось був народжений, щоби народилося Світло.

Мій будинок далеко, він не за горами і не за річкою.

Навколо темно, а я дивлюся на небо, як у вікно.

Мій будинок далеко, він не за горами і не за річкою.

Навколо темно, а я дивлюся на небо.

Легко не буде, не ремствуй.

І до тебе були такі самі, і до тебе були гоніння.

Але твоє серце б'ється від хвилювання, а в інших воно стукає,

Неживо відраховуючи втечу часу.

Посмішка, чистий погляд – це твої багатства.

У цього реально немає ціни, це дається тільки якщо так захоче Бог.

Бережи Його, не втратий у пилюці доріг, не проміняй на грошей рабство,

Щоб не подумати на старості: «Шкода, що не зміг».

Гони страхи!

Не уникнути плахи, якщо вона вирішена наперед,

А якщо ні, то подумають — народився в сорочці.

Але ти знаєш — Істина одна.

Ніхто не правий, не винен, ніхто не зайвий.

Все оживає, як з-під пера Істца.

За всіма нами тут стоїть Всевишній.

Він все вигадав від початку до кінця.

Мій будинок далеко, він не за горами і не за річкою.

Навколо темно, а я дивлюся на небо, як у вікно.

Мій будинок далеко, він не за горами і не за річкою.

Навколо темно, а я дивлюсь і бачу небо мій дім

Небо мій дім...

Небо мій дім...

Небо мій дім...

Небо мій дім...

Небо мій дім...

Небо мій дім...