Для нас с тобой - МАЧЕТЕ

Раскрашено красное небо рассветами.

Люди в карманах, набитых костетами.

Готовы для мести — у них дело чести.

И воздух пропитан дыханием ненависти.

Они в состоянии полной готовности,

Их манит презумпция их невиновности.

Вассалы удачи стоят на раздаче

Новейшей истории, ниже подробности:

Печаль и тревога, дождь льёт два месяца.

Скука такая, что можно повеситься.

Собаки бездомные на улицах города.

Туманы фантомами стелятся под ноги.

Рассеянный взор, небесный простор.

Ветер холодный крадётся, как вор.

Иногда кажется, солнце покажется,

И что-то изменится.

Для нас с тобой.

Для нас с тобой.

Для нас с тобой.

Для нас с тобой.

Короткая жизнь забросала уроками.

Ткань разрываю людскими пороками.

Откуда появятся корни предательства?

Зависть, любовь, нищета, обстоятельства.

Кто это начал, когда это кончится?

Как жить дальше, если больше не хочется?

Сколько вопросов покроют ответами

Строки стихов на пути к одиночеству?

Внутренний голос — хранитель безумия.

Тайный пастух извержений Везувия.

Множатся признаки неравновесия,

Разум и чувства, любовь и агрессия.

Брошенный камень назад не вернётся,

Время уходит, а след остаётся.

Кто бы там ни был и что бы там ни было,

Вырастет тот, кто с пути не собьётся.

Просто идти до конца и надеяться,

Верить, что это когда-то изменится.

Для нас с тобой.

Для нас с тобой.

Для нас с тобой.

Для нас с тобой.

Для нас с тобой.

Для нас с тобой.

Для нас с тобой.

Для нас с тобой.

Для нас с тобой.

Раскрашено красное небо рассветами.

Люди в карманах, набитых кастетами.

Готовы для мести — у них дело чести.

И воздух пропитан дыханием ненависти.

Розфарбоване червоне небо світанками.

Люди у кишенях, набитих кістетами.

Готові до помсти — у них справа честі.

І повітря просякнуте диханням ненависті.

Вони у стані повної готовності,

Їх вабить презумпція їхньої невинності.

Васали удачі стоять на роздачі

Нової історії, нижче подробиці:

Сум і тривога, дощ ллє два місяці.

Нудьга така, що можна повіситися.

Собаки бездомні на вулицях міста.

Тумани фантомами стелиться під ноги.

Розсіяний погляд, небесний простір.

Вітер холодний крадеться, як злодій.

Іноді здається, сонце здасться,

І щось зміниться.

Для нас із тобою.

Для нас із тобою.

Для нас із тобою.

Для нас із тобою.

Коротке життя закидало уроками.

Тканину розриваю людськими вадами.

Звідки з'явиться коріння зради?

Заздрість, кохання, злидні, обставини.

Хто це почав, коли це скінчиться?

Як жити далі, якщо не хочеться?

Скільки запитань покриють відповідями

Рядки віршів на шляху до самотності?

Внутрішній голос - хранитель божевілля.

Таємний пастух вивержень Везувію.

Множать ознаки нерівноваги,

Розум і почуття, кохання та агресія.

Кинутий камінь назад не повернеться,

Час іде, а слід залишається.

Хто б там не був і що б там не було,

Виросте той, хто зі шляху не зіб'ється.

Просто йти до кінця і сподіватися,

Вірити, що це колись зміниться.

Для нас із тобою.

Для нас із тобою.

Для нас із тобою.

Для нас із тобою.

Для нас із тобою.

Для нас із тобою.

Для нас із тобою.

Для нас із тобою.

Для нас із тобою.

Розфарбоване червоне небо світанками.

Люди у кишенях, набитих кастетами.

Готові до помсти — у них справа честі.

І повітря просякнуте диханням ненависті.