The Mask and Mirror - Loreena McKennitt

A clouded dream on an earthly night

Hangs upon the crescent moon

A voiceless song in an ageless light

Sings at the coming dawn

Birds in flight are calling there

Where the heart moves the stones

It’s there that my heart is longing

All for the love of you

A painting hangs on an ivy wall

Nestled in the emerald moss

The eyes declare a truce of trust

Then it draws me far away

Where deep in the desert twilight

Sand melts in pools of the sky

Darkness lays her crimson cloak

Your lamps will call me home

And so it’s there my homage’s due

Clutched by the still of the night

Now I feel you move

And every breath is full

So it’s there my homage’s due

Clutched by the still of the night

Even the distance feels so near

All for the love of you

A clouded dream on an earthly night

Hangs upon the crescent moon

A voiceless song in an ageless light

Sings at the coming dawn

Birds in flight are calling there

Where the heart moves the stones

It’s there that my heart is longing

All for the love of you

A farmer there lived in the north country

a hey ho bonny o

And he had daughters one, two, three

The swans swim so bonny o

These daughters they walked by the river’s brim

a hey ho bonny o

The eldest pushed the youngest in

The swans swim so bonny o

Oh sister, oh sister, pray lend me your hand

with a hey ho a bonny o

And I will give you house and land

the swans swim so bonny o

I’ll give you neither hand nor glove

with a hey ho a bonny o

Unless you give me your own true love

the swans swim so bonny o

Sometimes she sank, sometimes she swam

with a hey ho and a bonny o

Until she came to a miller’s dam

the swans swim so bonny o

The miller’s daughter, dressed in red

with a hey ho and a bonny o

She went for some water to make some bread

the swans swim so bonny o

Oh father, oh daddy, here swims a swan

with a hey ho and a bonny o

It’s very like a gentle woman

the swans swim so bonny o

They placed her on the bank to dry

with a hey ho and a bonny o

There came a harper passing by

the swans swim so bonny o

He made harp pins of her fingers fair

with a hey ho and a bonny o

He made harp strings of her golden hair

the swans swim so bonny o

He made a harp of her breast bone

with a hey ho and a bonny o

And straight it began to play alone

the swans swim so bonny o

He brought it to her father’s hall

with a hey ho and a bonny o

And there was the court, assembled all

the swans swim so bonny o

He laid the harp upon a stone

with a hey ho and a bonny o

And straight it began to play lone

the swans swim so bonny o

And there does sit my father the King

with a hey ho and a bonny o

And yonder sits my mother the Queen

the swans swim so bonny o

And there does sit my brother Hugh

with a hey ho and a bonny o

And by him William, sweet and true

the swans swim so bonny o

And there does sit my false sister, Anne

with a hey ho and a bonny o

Who drowned me for the sake of a man

the swans swim so bonny o

Upon a darkened night

the flame of love was burning in my breast

And by a lantern bright

I fled my house while all in quiet rest

Shrouded by the night

and by the secret stair I quickly fled

The veil concealed my eyes

while all within lay quiet as the dead

Oh night thou was my guide

oh night more loving than the rising sun

Oh night that joined the lover

to the beloved one

transforming each of them into the other

Upon that misty night

in secrecy, beyond such mortal sight

Without a guide or light

than that which burned so deeply in my heart

That fire t’was led me on

and shone more bright than of the midday sun

To where he waited still

it was a place where no one else could come

Within my pounding heart

which kept itself entirely for him

He fell into his sleep

beneath the cedars all my love I gave

And by the fortress walls

the wind would brush his hair against his brow

And with its smoothest hand

caressed my every sense it would allow

I lost myself to him

and laid my face upon my lovers breast

And care and grief grew dim

as in the mornings mist became the light

There they dimmed amongst the lilies fair

There they dimmed amongst the lilies fair

There they dimmed amongst the lilies fair

They’re gathered in circles

the lamps light their faces

The crescent moon rocks in the sky

The poets of drumming

keep heartbeats suspended

The smoke swirls up and then dies

Would you like my mask?

would you like my mirror?

cries the man in the shadowing hood

You can look at yourself

you can look at each other

or you can look at the face, the face of your god

The stories are woven

and fortunes are told

The truth is measured by the weight of your gold

The magic lies scattered

on rugs on the ground

Faith is conjured in the night market’s sound

Would you like my mask?

would you like my mirror?

cries the man in the shadowing hood

You can look at yourself

you can look at each other

or you can look at the face, the face of your god

The lessons are written

on parchments of paper

They’re carried by horse from the river Nile

says the shadowy voice

In the firelight, the cobra

is casting the flame a winsome smile

Would you like my mask?

would you like my mirror?

cries the man in the shadowing hood

You can look at yourself

you can look at each other

or you can look at the face, the face of your god

Stars were falling deep in the darkness

as prayers rose softly, petals at dawn

And as I listened, your voice seemed so clear

so calmly you were calling your god

Somewhere the sun rose, o’er dunes in the desert

such was the stillness, I ne’er felt before

Was this the wuestion, pulling, pulling, pulling you

in your heart, in your soul, did you find peace there?

Elsewhere a snowfall, the first in the winter

covered the ground as the bells filled the air

You in your robes sang, calling, calling, calling him

in your heart, in your soul, did you find peace there?

in your heart, in your soul, did you find peace there?

Beloved, gaze in thine own heart,

The holy tree is growing there;

From joy the holy branches start,

And al the trembling flowers they bear.

The changing colours of its fruit

Have dowered the stars with merry light;

The surety of its hidden root

Has planted quiet in the night;

The shaking of its leafy head

Has given the waves their melody,

And made my lips and music wed,

Murmuring a wizard song for thee.

There the Loves a circle go,

The flaming circle of our days,

Gyring, spiring to and fro

In those great ignorant leafy ways;

Remembering all that shaken hair

And how the winged sandals dart,

Thine eyes grow full of tender care;

Beloved, gaze in thine own heart.

Gaze no more in the bitter glass

The demons, with their subtle guile,

Lift up before us when they pass,

Or only gaze a little while;

For there a fatal image grows

That the stormy night receives,

Roots half hidden under snows,

Broken boughs and blackened leaves.

For all things turn to barenness

In the dim glass the demons hold,

The glass of outer weariness,

Made when God slept in times of old.

There, through the broken branches, go

The ravens of unresting thought;

Flying, crying, to and fro,

Cruel claw and hungry throat,

Or else they stand and stiff the wind,

And shake their ragged wings: alas!

Thy tender eyes grow all unkind:

Gaze no more in the bitter glass.

Beloved, gaze in thine own heart

The holy tree is growing there;

From joy the holy branches start,

And all the trembling flowers they bear.

Remembering all that shaken hair

And how the winged sandals dart,

Thine eyes grow full of tender care:

Beloved, gaze in thine own heart.

Now my charms are all o’erthrown,

And what strength I have’s mine own;

Which is most faint;

now t’is true,

I must here be confined by you,

Or sent to Napels.

Let me not,

Since I have my dukedom got

And pardoned the deceiver, dwell

In this bar island by your spell;

But release me from my bands

With the help of your good hands.

Gentle breath of yours my sails

Must fill, or else my project fails,

Which was to please.

Now I want

Spirits to enforce, art to enchant;

And my ending is despair,

Unless I be relieved by prayer,

Which pierces so that it assaults

Mercy itself and frees all faults.

As you from your crimes would pardon’d be,

Let your indulgence set me free.

Затьмарений сон у земну ніч

Висить на півмісяці

Безголоса пісня в нестаріючому світлі

Співає на світанку

Там пташки в польоті кличуть

Куди серце рухає каміння

Саме там моє серце тужить

Все заради любові до вас

На вкритій плющем стіні висить картина

Розташований у смарагдовому моху

Очі проголошують перемир’я довіри

Потім мене тягне далеко

Де глибоко в сутінках пустелі

Пісок тане в калюжах неба

Темрява стелить свій багряний плащ

Твої лампи покличуть мене додому

І отже, це моя шана

Схоплений тишею ночі

Тепер я відчуваю, як ти рухаєшся

І кожен подих повний

Отже, це моя шана

Схоплений тишею ночі

Навіть відстань здається такою близькою

Все заради любові до вас

Затьмарений сон у земну ніч

Висить на півмісяці

Безголоса пісня в нестаріючому світлі

Співає на світанку

Там пташки в польоті кличуть

Куди серце рухає каміння

Саме там моє серце тужить

Все заради любові до вас

У північній країні жив фермер

привіт, бонні, о

І мав доньки одну, дві, три

Лебеді плавають так гарно

Ці дочки вони ходили по краю річки

привіт, бонні, о

Старший штовхнув молодшого

Лебеді плавають так гарно

О, сестро, о, сестро, будь ласка, позич мені свою руку

з привіт хо a bonny o

І я віддам тобі будинок і землю

лебеді плавають так гарно о

Я тобі не дам ні руки, ні рукавички

з привіт хо a bonny o

Якщо ти не подаруєш мені своє справжнє кохання

лебеді плавають так гарно о

То вона тонула, то пливла

з ей, хо і бонні о

Поки не прийшла до греблі мельника

лебеді плавають так гарно о

Донька мельника, одягнена в червоне

з ей, хо і бонні о

Вона пішла за водою, щоб зробити хліба

лебеді плавають так гарно о

Ой тату, ой тату, тут пливе лебідь

з ей, хо і бонні о

Це дуже схоже на ніжну жінку

лебеді плавають так гарно о

Вони поклали її на берег, щоб вона висохла

з ей, хо і бонні о

Повз проходив арфіст

лебеді плавають так гарно о

Він зробив шпильки для арфи з її пальців красивими

з ей, хо і бонні о

Він зробив струни арфи з її золотого волосся

лебеді плавають так гарно о

Він зробив арфу з її грудної кістки

з ей, хо і бонні о

І прямо він почав грати один

лебеді плавають так гарно о

Він приніс це до зали її батька

з ей, хо і бонні о

І був суд, зібралися всі

лебеді плавають так гарно о

Він поклав арфу на камінь

з ей, хо і бонні о

І прямо він почав грати самотньо

лебеді плавають так гарно о

І там дійсно сидить мій батько король

з ей, хо і бонні о

А там сидить моя мати Королева

лебеді плавають так гарно о

І там сидить мій брат Г’ю

з ей, хо і бонні о

І ним Вільям, милий і правдивий

лебеді плавають так гарно о

А там справді сидить моя фальшива сестра Енн

з ей, хо і бонні о

Хто втопив мене заради людини

лебеді плавають так гарно о

У темну ніч

полум'я любові горіло в моїх грудях

І біля яскравого ліхтаря

Я втік із дому, поки весь спочив

Оповита ніччю

і по таємних сходах я швидко втік

Вуаль приховала мої очі

поки всі всередині лежали тихо, як мертві

О, ніч, ти був моїм провідником

о, ніч, більш любляча, ніж сонце, що сходить

О ніч, яка приєдналася до коханця

до коханого

перетворюючи кожного з них на іншого

У ту туманну ніч

в таємниці, за межами такого смертного погляду

Без посібника чи світла

ніж те, що так глибоко горіло в моєму серці

Цей вогонь привів мене

і світив яскравіше, ніж полуденне сонце

Туди, де він досі чекав

це було місце, куди ніхто інший не міг прийти

У моєму серці, що калатає

яка трималася цілком для нього

Він впав у сон

під кедрами всю свою любов я віддав

І біля фортечних стін

вітер розчісував його волосся на лобі

І найгладкішою рукою

пестив усі мої почуття, які це дозволяло

Я втратив себе для нього

і поклав обличчя на груди коханої

І померкли турбота й горе

як у ранковому тумані стало світлом

Там вони тьмяніли серед ярмарку лілій

Там вони тьмяніли серед ярмарку лілій

Там вони тьмяніли серед ярмарку лілій

Вони зібрані в кола

лампи освітлюють їхні обличчя

Півмісяць гойдається в небі

Поети гри на барабанах

зупинити серцебиття

Дим крутиться вгору, а потім згасає

Бажаєте мою маску?

хочеш моє дзеркало?

кричить чоловік у капюшоні

Ви можете подивитися на себе

ви можете дивитися один на одного

або ви можете подивитися на обличчя, обличчя свого бога

Історії плетуться

і ворожать

Правда вимірюється вагою вашого золота

Магія розсіяна

на килимах на землі

Віра викликана звуком нічного ринку

Бажаєте мою маску?

хочеш моє дзеркало?

кричить чоловік у капюшоні

Ви можете подивитися на себе

ви можете дивитися один на одного

або ви можете подивитися на обличчя, обличчя свого бога

Уроки написані

на пергаментах паперу

Їх везуть на коні з річки Ніл

— каже темний голос

У світлі вогню кобра

кидає вогонь чарівною посмішкою

Бажаєте мою маску?

хочеш моє дзеркало?

кричить чоловік у капюшоні

Ви можете подивитися на себе

ви можете дивитися один на одного

або ви можете подивитися на обличчя, обличчя свого бога

Глибоко в темряві падали зірки

як молитви тихо піднімалися, пелюстки на світанку

І коли я слухав, твій голос здавався таким ясним

так спокійно ти кликав свого бога

Десь зійшло сонце над дюнами в пустелі

такої тиші я не відчував раніше

Це було питання, тягнути, тягнути, тягнути вас

у своєму серці, у твоїй душі, ти знайшов там спокій?

В інших місцях снігопад, перший за зиму

вкрили землю, коли дзвони наповнили повітря

Ти в мантії співав, кликав, кликав, кликав його

у своєму серці, у твоїй душі, ти знайшов там спокій?

у своєму серці, у твоїй душі, ти знайшов там спокій?

Коханий, подивись у власне серце,

Там росте святе дерево;

Від радості починаються святі гілки,

І всі тремтячі квіти, які вони несуть.

Зміна кольорів його плодів

Осіяли зірки веселим світлом;

Запорука його прихованого кореня

Посадив тихо в ночі;

Похитування листяною головою

Подарувала хвилям їхню мелодію,

І поєднав мої губи та музику,

Пробурмотів для тебе чарівну пісню.

Там закохані коло йдуть,

Полум’яне коло наших днів,

Крутиться, обертається туди-сюди

У тих великих неосвічених листяних шляхах;

Згадуючи все те розтрушене волосся

І як летять крилаті сандалі,

Твої очі повні ніжної турботи;

Коханий, подивись у власне серце.

Не дивіться більше в гірке скло

Демони, з їх хитрою підступністю,

Підніміть перед нами коли вони пройдуть,

Або лише подивіться деякий час;

Бо там виростає фатальний образ

Що приймає бурхлива ніч,

Коріння наполовину сховане під снігом,

Поламані гілки та почорніле листя.

Бо все перетворюється на безплідність

У тьмяному склі демони тримають,

Келих зовнішньої втоми,

Зроблено, коли Бог спав у давнину.

Туди, через зламані гілки, йди

Ворони неспокійної думки;

Літаю, плачу, туди-сюди,

Жорстокий кіготь і голодне горло,

Інакше вони стоять і гасять вітер,

І трясуть своїми обдертими крилами: на жаль!

Твої ніжні очі стають все недобрі:

Не дивіться більше в гірке скло.

Коханий, подивись у власне серце

Там росте святе дерево;

Від радості починаються святі гілки,

І всі тремтливі квіти вони несуть.

Згадуючи все те розтрушене волосся

І як летять крилаті сандалі,

Твої очі повні ніжної турботи:

Коханий, подивись у власне серце.

Тепер мої чари скинуті,

І сила, яка в мене є моя;

Який найслабший;

тепер це правда,

Я повинен бути тут обмежений тобою,

Або відправлено до Неаполя.

Дозволь мені не

Оскільки я маю своє герцогство

І помилував обманщика, живи

На цьому барному острові за вашим заклинанням;

Але відпустіть мене з моїх груп

З допомогою ваших добрих рук.

Ніжний подих твій мої вітрила

Потрібно заповнити, інакше мій проект не вдасться,

Що було на радість.

Тепер я хочу

Духи, щоб примусити, мистецтво, щоб зачарувати;

І мій кінець — розпач,

Якщо я не отримаю полегшення молитвою,

Який пронизує так, що нападає

Саме милосердя звільняє від усіх вад.

Як би ви від своїх злочинів помилували,

Нехай твоя поблажливість звільнить мене.