Stolen Child - Loreena McKennitt

Where dips the rocky highland

Of Sleuth Wood in the lake

There lies a leafy island

Where flapping herons wake

The drowsy water rats;

There we’ve hid our faery vats

Full of berrys

And of reddest stolen cherries

Come away, O human child!

To the waters and the wild

With a faery, hand in hand

For the world’s more full of weeping than you can understand

Where the wave of moonlight glosses

The dim gray sands with light

Far off by furthest Rosses

We foot it all the night

Weaving olden dances

Mingling hands and mingling glances

Till the moon has taken flight;

To and fro we leap

And chase the frothy bubbles

While the world is full of troubles

And anxious in its sleep

Come away, O human child!

To the waters and the wild

With a faery, hand in hand

For the world’s more full of weeping than you can understand

Where the wandering water gushes

From the hills above Glen-Car

In pools among the rushes

That scarce could bathe a star

We seek for slumbering trout

And whispering in their ears

Give them unquiet dreams;

Leaning softly out

From ferns that drop their tears

Over the young streams

Come away, O human child!

To the waters and the wild

With a faery, hand in hand

For the world’s more full of weeping than you can understand

Away with us he’s going

The solemn-eyed:

He’ll hear no more the lowing

Of the calves on the warm hillside

Or the kettle on the hob

Sing peace into his breast

Or see the brown mice bob

Round and round the oatmeal chest

For he comes, the human child

To the waters and the wild

With a faery, hand in hand

For the world’s more full of weeping than he can understand

Де опускається скеляста височина

Про Sleuth Wood в озері

Там лежить листяний острів

Де прокидаються хлопаючі чаплі

Сонливі водяні щури;

Там ми заховали наші казкові чани

Повний ягід

І найчервоніших крадених вишень

Відійди, о дитино людське!

До вод і дикої природи

З феєю, рука об руку

Бо світ сповнений плачу більше, ніж ви можете зрозуміти

Де сяє хвиля місячного світла

Тьмяний сірий пісок зі світлом

Далеко від найдальших Россів

Ми ходимо цілу ніч

Плетіння старовинних танців

Змішані руки і змішані погляди

Поки місяць не полетить;

Туди-сюди ми стрибаємо

І ганятися за пінними бульбашками

Поки світ повний негараздів

І тривожний уві сні

Відійди, о дитино людське!

До вод і дикої природи

З феєю, рука об руку

Бо світ сповнений плачу більше, ніж ви можете зрозуміти

Де блукає вода

З пагорбів над Глен-Кар

У басейнах серед камогозу

Це мало хто міг купати зірку

Шукаємо дрімучу форель

І шепочуть їм на вуха

Дай їм неспокійні сни;

М'яко нахиляючись

З папороті, що капає сльози

Над молодими струмочками

Відійди, о дитино людське!

До вод і дикої природи

З феєю, рука об руку

Бо світ сповнений плачу більше, ніж ви можете зрозуміти

Геть з нами він йде

Урочистоокий:

Він більше не чутиме ничання

Про телят на теплому схилі

Або чайник на плиті

Заспівай йому в грудях мир

Або подивіться на коричневих мишей

Кругом-кругом вівсяна скриня

Бо він приходить, людська дитина

До вод і дикої природи

З феєю, рука об руку

Бо світ більше сповнений плачу, ніж він може зрозуміти