В Фокусе Мысли - Лиза Лукашина

Незавершенная проза моя душа.

И вроде есть кульминация, но не итог.

Не нужно контурных линий карандаша.

Когда ее пишет Бог.

Ты обещал что не оставишь ее эту душу одну.

Путь освещал лучом среди темноты забирая вину.

В фокусе мысли тает душа.

Числа повисли не дыша.

Мы с Тобой тайна сотен страниц.

Среди ошибок и лиц.

В фокусе мысли тает душа.

Числа повисли не дыша.

Мы с Тобой тайна сотен страниц.

Среди ошибок и лиц.

Мои сомнения плавят твердую сталь.

Замедляя собой вращенье земли.

Мое неверье на коже выжжет печаль.

Прошу ее исцели.

Ты обещал что не оставишь ее эту душу одну.

Путь освещал лучом среди темноты забирая вину.

В фокусе мысли тает душа.

Числа повисли не дыша.

Мы с Тобой тайна сотен страниц.

Среди ошибок и лиц.

В фокусе мысли тает душа.

Числа повисли не дыша.

Мы с Тобой тайна сотен страниц.

Среди ошибок и лиц.

Незавершена проза – моя душа.

І начебто є кульмінація, але не результат.

Не потрібно контурних ліній олівця.

Коли її пише Бог.

Ти обіцяв, що не залишиш її душу одну.

Шлях освітлював променем серед темряви, забираючи вину.

У фокусі думки тане душа.

Числа повисли не диха.

Ми з тобою таємниця сотень сторінок.

Серед помилок та осіб.

У фокусі думки тане душа.

Числа повисли не диха.

Ми з тобою таємниця сотень сторінок.

Серед помилок та осіб.

Мої сумніви плавлять тверду сталь.

Уповільнюючи обертання землі.

Моє невір'я на шкірі випалить смуток.

Прошу її зціли.

Ти обіцяв, що не залишиш її душу одну.

Шлях освітлював променем серед темряви, забираючи вину.

У фокусі думки тане душа.

Числа повисли не диха.

Ми з тобою таємниця сотень сторінок.

Серед помилок та осіб.

У фокусі думки тане душа.

Числа повисли не диха.

Ми з тобою таємниця сотень сторінок.

Серед помилок та осіб.