При долине куст калины - Лидия Русланова

При долине куст калины,

Калинушки да он стоял.

Как на этом на кусточке

Соловушка распевал.

Как на этом на кусточке

Соловьюшка распевал.

Ты не пой, не пой, соловьюшка,

Ты не пой весной.

Ты не пой, не пой, соловьюшка,

Ты не пой весной.

Не давай тоски-печалюшки

Сердцу моему.

Не давай тоски-печалюшки

Сердцу моему.

Уж и так оно, ретивое,

Да истомилося во мне.

Уж и так ретиво сердце

Да истомилося во мне:

Доставалась моя любушка

Другому, а не мне.

При долині кущ калини,

Калинушки так він стояв.

Як на цьому на шматочку

Соловушка співав.

Як на цьому на шматочку

Солов'юшка співав.

Ти не спів, не спів, солов'юшка,

Ти не пій навесні.

Ти не спів, не спів, солов'юшка,

Ти не пій навесні.

Не давай туги-журботи

Моєму серцю.

Не давай туги-журботи

Моєму серцю.

Вже і так воно, ретиве,

Так втомилося в мені.

Вже так ревно серце

Так втомилося в мені:

Діставалося моє кохання

Іншому, а не мені.