Rue de Panam - Les Ogres De Barback, Eyo'nlé Brass Band

Dans une rue de Panam

Errant au bord de l’eau

J’fumais mon Amsterdam

Pour finir au bistrot

Y’avait là deux-trois femmes

Qui faisaient le tapin

Moi, j’aiguisais ma lame

Pour planter les rupins

Les gens de bon quartier

Les touristes, les vieillards

Aiment bien s’promener le long des grands boul’vards

Ils achètent des souv’nirs, des tours Eiffel en plastique

Les saltimbanques les font rire mais faudrait qu’on leur explique

Qu’il y a d’la merde partout, de la drogue

Et surtout des jeunes en galère qui trafiquent la misère

Ouais !

j’dois bien avouer que j’y passe toutes mes journées

C’est que parfois à Paris, c’est la joie et la folie …

Mais croyez-moi, bientôt les flics auront du boulot

Car tous les vagabonds parlent de révolution

Un jour, toutes nos chansons, ouais, vous désarmeront

Il n’y aura plus qu’la folie, la joie et l’anarchie

La joie et l’anarchie

La joie dans Paris

На вулиці в Панамі

Блукання біля краю води

Я курив свій Амстердам

Закінчити в бістро

Там було дві-три жінки

Хто робив тапін

Я, я точив своє лезо

Посадити рупини

Добросусідські люди

Туристи, люди похилого віку

Любить гуляти великими бульварами

Купують сувеніри, пластикові Ейфелеві вежі

Маунтбенки змушують їх сміятися, але ми повинні пояснити їм

Що скрізь лайно, наркотики

І перш за все молоді люди в біді, які торгують у біді

так !

Мушу визнати, що я проводжу там усі свої дні

Це іноді в Парижі радість і божевілля...

Але повірте, скоро у копів буде робота

Бо всі бродяги говорять про революцію

Одного разу всі наші пісні, так, обеззброять тебе

Буде тільки божевілля, радість і анархія

Радість і анархія

Радість у Парижі