Printemps - Les Ogres De Barback

Ça sent l’printemps et ses couplets

Qu’a jamais trahi son secret

Ça sent les champs verts et fleuris

Quand on retrouve ses amis

Ça sent le retour d’un ami

Qu'était parti chercher l’oubli

D’une fille dont il était morgane

Ça sent les mômes pleins les trottoirs

Qui jouent au foot les genoux en sang

Et qui s’demandent sans croix ni croire

Qu’est ce qui s’ront le prochain printemps

Et ça sent les naissances par-ci

Et ça sent les mariages par-là

Et le bonheur, c’lui qu’est parti

Et l’autre bonheur c’lui qui r’viendra

Ça sent les nomades en fête

Dans une usine désaffectée

Qui font des rêves et qui s’projettent

Dans l’plus merveilleux des étés

Ça sent la bâche crade et pourrie

D’un pauvre chapiteau en fait

Qui d’un dernier souffle refleurit

Pour quelques lascars qui s’entêtent

Et moi en cette saison, entre hiver et été

Ça m’revient: ça fait déjà un an qu’tu m’as quitté

Oui moi en cette saison, entre hiver et été

J’me souviens, j’crois qu’je vais avoir du mal à t’oublier

Пахне весною та її віршами

Хто коли-небудь зрадив свою таємницю

Пахне зеленими і квітучими полями

Коли знайдеш друзів

Пахне поверненням друга

Що пішло шукати забуття

Про дівчину, з якої він був Морганою

Пахне дітьми на тротуарах

Хто грає у футбол з кровоточивими колінами

І хто дивується без хреста і не вірить

Якою буде наступна весна

І тут пахне пологами

А там пахне весіллям

І щастя, він пішов

А інше щастя — той, хто повернеться

Пахне святкуванням кочівників

На покинутому заводі

Які мріють і проектують себе

У найпрекрасніше з літа

Пахне брудним, гнилим брезентом

Справді, з бідного шатра

Хто з останнім подихом знову розквітає

Для кількох упертих хлопців

І я в цю пору року, між зимою і літом

До мене повертається: уже рік, як ти мене пішов

Так я в цю пору року, між зимою і літом

Я пам’ятаю, думаю, мені буде важко тебе забути