Ma fille - Les Ogres De Barback

J’ai creusé la terre, j’ai découpé la lune

Puis gratté le soleil en marchant sur l’espace…

Sais-tu, ma fille, je n’y ai rien trouvé de mieux !

J’ai foulé les poubelles, trempé dans les égouts

J’ai fait les catacombes pareilles aux quatre bouts

De tous les coins de terre, des plaines et du désert

Des montagnes ou des mers, tout près des continents

J’y ai vu, ma fille, l'été et le printemps

L’automne et puis l’hiver

La brume sur l’océan, un orage en colère

Un vol de cormorans, des millions éphémères de gouttes d’eau, du vent…

Vois-tu, ma fille, je n’y ai rien vu de mieux !

Là, des âmes imbéciles qui se battaient pour peu

Et d’autres plus tranquilles qui m’ont offerts du temps

J’en ai gardé l’odeur d’une épice qui grille

J’ai goûté la saveur lorsque le feu pétille

Lorsque le feu divin, sous un ciel qui brille

De mille étoiles filantes, d’une main dans ma main

Pour une nuit pétante, amène prétentieux

L’envie d’une autre vie, la volonté discrète

De se poser enfin, d’oublier les conquêtes

Et fuir le chemin…

Je te le dis, ma fille, je n’y ai rien fait de mieux !

Et puis je suis reparti continuer sans arrêt

A fouiller dans les trains, à retourner la terre

A perdre des matins à voir dans tous les verres

Si l’alcool s’ennuie pour être sûr du goût

Du goût de mon dégoût

Quand l’ivresse s’enfuit, je me suis retrouvé

De situation drôles à d’autres plus violentes

Prince et puis poète, clochard et sans issue

Paumé analphabète, roi du monde indécis

De rendre le bonheur à des gens plus petits

D’y dévoiler l’horreur d’une vie malhonnête

Entends-tu ma fille, je n’ai rien dit de mieux

J’ai frôlé de mes doigts les peaux les plus sensuelles

J’ai tenté au hasard pour l’amour éternel

Traînant dans les quartiers où vivent les étoiles

Qui m’ont appris, déçues, qu'être superficiel

Convive pour le cul dans un décor de miel

Le savoir dans la soie, le luxe et l’importance

Derrière chacun pour soi cache encore la souffrance

Je les ai salués et là encore j’ai fui

Je me suis réfugié, enfermé pour de bon

Des pensées, des idées, la culture à foison

J’en ai veillé des nuits à passer en revue

Les couleurs de ma vie, je me suis aperçu

Au terme du bilan, si c'était réussi

Que je parle dix langues, j’ai sur le bout des doigts

La culture et les lois et cette main qui tangue

A coucher au papier tous ces mots inutiles

Où je parle de moi pour me parler de toi

A coucher au papier touts ces mots inutiles

Où je parle de moi pour me parler de toi…

Où je parle de moi pour mieux parler de toi !

Я землю копав, місяць зрізав

Потім подряпав сонце, ходячи по космосу...

Знаєш, дівчино, я нічого кращого не знайшов!

Я ходив по сміттєвих баках, мокнув у каналізацію

Я зробив такі ж катакомби на чотирьох кінцях

З усіх куточків землі, рівнин і пустелі

Гори чи моря, близько до материків

Бачив там, донечко, літо і весну

Осінь, а потім зима

Туман над океаном, люта буря

Політ бакланів, швидкоплинні мільйони крапель води, вітер...

Бачиш, доню моя, я нічого кращого не бачила!

Є дурні душі, які воювали за мало

І інші тихіші, які давали мені час

Я зберіг запах смаженої спеції

Я відчула смак, коли вогонь тріщить

Коли божественний вогонь, під сяючим небом

З тисячі падаючих зірок, з однією рукою в моїй руці

Для блискучої ночі візьміть претензійну

Бажання іншого життя, тиха воля

Щоб остаточно заспокоїтися, забути завоювання

І тікати зі шляху...

Кажу тобі, доню моя, я нічого кращого не зробив!

А потім я повернувся назад і далі

Нишпориться потягами, перевертає землю

Втратити ранки, щоб побачити у всіх окулярах

Якщо алкоголь набрид, щоб бути впевненим у смаку

Від смаку моєї огиди

Коли п’янка втекла, я опинився

Від смішних ситуацій до більш жорстоких

Принц, а потім поет, волоцюга і глухий кут

Неписьменний невдаха, невизначений король світу

Щоб принести щастя маленьким людям

Щоб розкрити жах нечесного життя

Чуєш, дівчино, я нічого кращого не сказав

Я торкнувся пальцями найчуттєвішої шкіри

Я навмання намагався для вічного кохання

Прогулянки в мікрорайонах, де живуть зірки

Хто навчив мене, розчарований, що бути поверховим

Гість за дупу в медовому декорі

Знання про шовк, розкіш і важливість

За кожним за собою все ще ховається біль

Я привітався з ними і знову втік

Я знайшов притулок, замкнений назавжди

Думок, ідей, культури безліч

Я дивився ночі, переглядаючи

Я бачив барви мого життя

В кінці огляду, якщо він був успішним

Те, що я розмовляю десятьма мовами, у мене на кінчиках пальців

Культура і закони і ця хита рука

Щоб записати всі ці марні слова

Де я говорю про себе, щоб говорити мені про тебе

Щоб записати всі ці марні слова

Де я говорю про себе, щоб говорити зі мною про тебе...

Де я говорю про себе, щоб краще говорити про вас!