Little Gentleman - Les Ogres De Barback

C’est un little gentleman

Qui se promène sur tous les boulevards

De Paris ou de London

De toutes les capitales

Lassé d’sa super woman

Il fuit dans le noir

À ses yeux il abandonne

Son domicile conjugal

C’est un little gentleman

Qui se promène sur tous les boulevards

De Paris ou de London

De toutes les capitales

Lassé d’sa super woman

Il fuit dans le noir

À ses yeux il abandonne

Son domicile conjugal

Dans un moment de poésie

Il repense quand même à son lit

À l’enrobage des mamelles

De sa femelle

À son visage complexé

Qui se tord quand elle est vexée

Et aux caresses, douces douces caresses

Avec ses fesses

Pendant un jour ou deux dans un wagon

Il vagabonde comme un vagabond

Il fait des bonds

Quand il est réveillé

Par le contrôleur de pensée

De rêves et de gaîté

Qui vient montre à l’heure contrôler

Qu’son humeur n’est pas évaporée

Il en a marre c’est con, pas drôle

Il se met à pleurer

Dans un moment de poésie

Il repense quand même à son lit

À l’enrobage des mamelles

De sa femelle

À son visage complexé

Qui se tord quand elle est vexée

Et aux caresses, douces douces caresses

Avec ses fesses

C’est un little gentleman

Qui vagabonde dans une bande dessinée

Avant il était un peu mythomane

Avec la première blonde qu’il a rencontré

Il s’est marié il a fait trois gosses

Et il les a r’grettés

C’est un little gentleman

Qui vagabonde au coeur de mes pensées

Avant il était un peu mythomane

Avec la première blonde qu’il a rencontré

Il s’est marié il a fait trois gosses

Et il les a r’grettés

Il arrête pas d’se prendre des bosses…

Et il est bien emmerdé !

Dans un moment de poésie

Il repense quand même à son lit

À l’enrobage des mamelles

De sa femelle

À son visage complexé

Qui se tord quand elle est vexée

Et aux caresses, douces douces caresses

Avec ses fesses

Dans un moment de poésie

Il repense quand même à son lit

À l’enrobage des mamelles

De sa femelle

À son visage complexé

Qui se tord quand elle est vexée

Et aux caresses, douces douces caresses

Avec ses fesses

Він маленький джентльмен

Хто ходить по всіх бульварах

З Парижа чи Лондона

З усіх столиць

Втомився від його супер жінки

Він тікає в темряві

В його очах він здається

Його подружній дім

Він маленький джентльмен

Хто ходить по всіх бульварах

З Парижа чи Лондона

З усіх столиць

Втомився від його супер жінки

Він тікає в темряві

В його очах він здається

Його подружній дім

У хвилину поезії

Він досі думає про своє ліжко

До покриття вим'я

Від своєї жінки

На його закомплексоване обличчя

Хто корчиться, коли ображається

І ласки, солодкі солодкі ласки

З її сідницями

На день-два у вагоні

Він блукає, як мандрівник

Він робить стрибки

Коли він прокинувся

Від Контролера думок

Від мрій і радості

Хто приходить, показує вчасно, щоб контролювати

Щоб його настрій не випарувався

Йому набридло це дурно, а не смішно

Він починає плакати

У хвилину поезії

Він досі думає про своє ліжко

До покриття вим'я

Від своєї жінки

На його закомплексоване обличчя

Хто корчиться, коли ображається

І ласки, солодкі солодкі ласки

З її сідницями

Він маленький джентльмен

Хто блукає в коміксах

Колись він був трохи міфоманом

З першою блондинкою, яку він зустрів

Одружився, мав трьох дітей

І він пошкодував про них

Він маленький джентльмен

Хто блукає в серці моїх думок

Колись він був трохи міфоманом

З першою блондинкою, яку він зустрів

Одружився, мав трьох дітей

І він пошкодував про них

Його постійно штовхають...

І він справді розлючений!

У хвилину поезії

Він досі думає про своє ліжко

До покриття вим'я

Від своєї жінки

На його закомплексоване обличчя

Хто корчиться, коли ображається

І ласки, солодкі солодкі ласки

З її сідницями

У хвилину поезії

Він досі думає про своє ліжко

До покриття вим'я

Від своєї жінки

На його закомплексоване обличчя

Хто корчиться, коли ображається

І ласки, солодкі солодкі ласки

З її сідницями