De rien - Les Ogres De Barback

Tu as réussi ton enfance

Tu es ma sœur de sang

Comme la chance

Ne tourne pas dans tous les sens du vent !

Souviens-toi du son, de cette chanson, de notre errance

Pleure, petite sœur

Ne vas pas croire la différence est là

S’il est un chagrin sans solution:

Existe celui-là?

Mais ne lui veut pas plus qu’il n’en faut pour vivre ça !

Et vivant des heures creuses

Ma mère ne demande plus pourquoi

Les yeux vers le ciel plus une larme coule de cette vie cool, déjà

Vingt ans et pourtant le chagrin d’antan s’effacera

Si le diable croisa le chemin des yeux de l’ignorance

Par un bien triste butin il ne put chaparder l’espérance

A peine deux ou trois gouttes

De sueur et de peur, un instant de douleur

Mais lui sa vengeance intelligente fut sa fierté de gueux

Surpasser l’altitude de ceux

Qui, même ne dépassant un pied ou deux

Décident l’avenir

Les suicides et les rires

Des gens des cieux

Servons nous l’un contre l’autre

Serrons-nous et apôtres

Parcourant les chemins

Bien heureux des rivières

Des montagnes, du désert

Et servant les refrains

Moi je te défie d’ennui

Je te prends comme ami à tort et à perte

Enfin, la tête dans les nuages

Tutoyant les mages

Décidant mon soleil mon orage

Et, ayant réussi une seconde d’une vie

Ami… merci !

Ви досягли успіху в дитинстві

Ти моя кровна сестра

Як удача

Не крутіться у всіх напрямках вітру!

Згадайте звук, цю пісню, наше блукання

Плачь, сестричко

Не вірте, що різниця є

Якщо є невирішене горе:

Цей існує?

Але не бажайте, щоб він міг пройти через це більше, ніж йому потрібно!

І жити в неробочий час

Мама вже не питає чому

Очі до неба вже не сліз від цього прохолодного життя

Двадцять років і все-таки печаль минулого зникне

Якби диявол перетнувся очима невігластва

Дуже сумною здобиччю він не міг вкрасти надії

Всього дві-три краплі

Від поту й страху, мить болю

Але він його розумна помста був його жебрацької гордістю

Перевершити висоту тих

Хто, навіть не перевищуючи фут-два

вирішити майбутнє

Самогубства і сміх

люди небесні

Давайте служити один одному

Будьмо й апостолами

Мандруючи стежками

Дуже задоволений річками

гори, пустеля

І подача приспівів

Я кидаю тобі виклик з нудьгою

Я розгублено сприймаю тебе як друга

Нарешті, голова в хмарах

Репетиторство волхвів

Вирішуючи моє сонце, моя буря

І, встигнувши секунду життя

Друже... дякую!