Comment je suis devenu voyageur - Les Ogres De Barback

Il faut que je vous raconte

Cette histoire en forme de conte

Puisque ma gratte est accordée

Je vais vous la chanter

Il y a juste derrière chez moi

Un grand parc entouré d’un bois

Trois fois rien d’extraordinaire

De l’eau, des espaces verts

C’est une base de loisirs

Ne vous attendez pas au pire

Cette chanson termine bien

Tout le monde finit sauf et sain

Dans ce petit coin de nature

Viennent y respirer l’air pur

Toutes les foules du dimanche

Des belles filles qui se déhanchent

Des passionnés de marche à pied

Des sportifs bien entraînés

En roller ou sur leurs vélos

De prétentieux couples bobos

En un rien exhibitionniste

La tête en l’air les artistes

Par centaines les promeneurs

En chaise longue les pêcheurs

Nageant au milieu de l'étang

Deux majestueux cygnes blancs

Pointent la touche amicale

D’une carte postale

Suis-je privilégié?

Peut-être

Toujours est-il que ma fenêtre

M’offre les toutes premières loges

De ce lieu dont je fais l'éloge

Or il se trouva qu’un matin

Vivant cet acte peu commun

Je vis des oiseaux de passage

Une quinzaine d’oies sauvages

Prendre de tous ces lieux l’assaut

Je suppose, un peu de repos

Profitant des morceaux de pain

Que leur jetèrent mes gamins

L’accueil se fit naturel

Et tous les jours de plus belle

Apportant été comme hiver

Le gîte et le couvert

Point de chasseur à l’horizon

La quiétude en toute saison

En cas de tempête, un abri

La paille changée tous les lundis

La police municipale

Par arrêté préfectoral

Qui vient faire, ô bougre du sort

Office de garde du corps

Les passants, badauds amusés

Qui viennent les photographier

Et pour elles seules tous ces hectares

Une vraie vie de stars

Il est toujours de bon augure

De parler de grandes aventures

Mais à les vivre au jour le jour

On tient un tout autre discours

Un oiseau, ce n’est pas moins malin

Elles prirent comme tout un chacun

Une décision perspicace:

Elles sont restées sur place

Finis l’inquiétude et le doute

De ne pas être en bonne route

Oubliés tous les kilomètres

La migration de leurs ancêtres

Le choix de s’en remettre à Dieu

Le choix de vivre jeune ou vieux

Et ne jamais manger à table

Ça devient très inconfortable

Risquer de se tordre le cou

À chaque instant, on ne sait où

Pour crever dans l’anonymat

Bref !

Elles sont restées là

Moi qui pensais qu’il était bien

Comme dans les poèmes de Richepin

Moi qui croyais qu’il était sage

D'être un oiseau de passage

Moi qui les vis s’embourgeoiser

Leur vie de bohème oubliée

Au matin pris mon sac à dos

Partis au fil de l’eau

Sur le chemin, un brin rêveur…

Devenu voyageur !

я повинен тобі сказати

Ця історія у формі казки

Так як мій бренчать налаштований

Я тобі її заспіваю

Там прямо за моїм будинком

Великий парк, оточений лісом

Тричі нічого надзвичайного

Вода, зелені насадження

Це база відпочинку

Не чекайте гіршого

Ця пісня добре закінчується

Усі закінчуються безпечними та здоровими

У цьому маленькому шматочку природи

Приходьте подихати чистим повітрям

Усі недільні натовпи

Красиві дівчата, розгойдуючи стегна

Любителі ходьби

Добре підготовлені спортсмени

На роликах чи на своїх велосипедах

Претензійні хворі пари

Ні в чому ексгібіціоніст

Очолює артистів

Сотні ходоків

Рибалки в шезлонгах

Купання посеред ставка

Два величних білих лебедя

Наведіть дружній дотик

З листівки

Я привілейований?

можливо

Все-таки моє вікно

Пропонує мені найперші ложі

Це місце, яке я хвалю

Ось і сталося, що одного ранку

Жити цим незвичайним вчинком

Я бачив перелітних птахів

Близько п’ятнадцяти диких гусей

Штурмувати всі ці місця

Мабуть, трохи відпочити

Насолоджуючись шматочками хліба

Що мої діти кинули в них

Прийом був природним

І з кожним днем ​​все красивіше

Несуть літо і зиму

Проживання та харчування

Точка Мисливця на горизонті

Спокій у будь-яку пору року

На випадок шторму укриття

Солому міняли щопонеділка

Муніципальна поліція

За указом префектури

Хто приходить робити, о лох долі

офіс охоронця

Перехожі, веселі оглядачі

Хто приходить їх фотографувати

І тільки для них усі ці гектари

Справжнє зіркове життя

Це завжди сприятливо

Щоб поговорити про великі пригоди

Але жити ними день у день

У нас зовсім інша мова

Птах не менш розумний

Брали, як і всі

Розумне рішення:

Вони залишилися на місці

Припиніть хвилювання і сумніви

Щоб не бути на правильному шляху

Забутий кожну милю

Міграція їхніх предків

Вибір віддатися Богові

Вибір жити молодим чи старим

І ніколи не їсти за столом

Стає дуже незручно

Ризик скрутити шию

Кожну мить, хтозна де

Померти анонімно

Коротко!

Вони залишилися там

Я, який вважав його хорошим

Як у віршах Річепіна

Я, який вважав його мудрим

Бути перелітним птахом

Я, хто бачу, як вони джентрифікують

Їхнє забуте богемне життя

Вранці взяв мій рюкзак

Пройшов над водою

По дорозі трохи мрійник...

Стань мандрівником!