Пушкин - Ледоход

Пушкин больше не придет к нам.

Он плачет и сжигает стихи.

Он покидает наши дома

И оставляет волю стихий.

Не-бо

Рвёт гром

По-том по-топ

По-том по-гром

Сре-ди бо-лот

Нам не найти брод

Земля уходит из-под ног

Люди валятся за борт

В грязный сток

Черноворот

Пушкин больше не придет к нам.

Он плачет и сжигает стихи.

Он покидает наши дома

И оставляет волю стихий.

Мой век

Ан-шлаг

Мо-я ба-шка

По швам по-шла

Ослепла муза - не нашла

В пространстве гадостном

Свою святую речку

Я б спел о радостном

Но сейчас таким не лечат

Пушкин больше не придет к нам.

Он плачет и сжигает стихи.

Он покидает наши дома

И оставляет волю стихий.

Пушкін більше не прийде до нас.

Він плаче та спалює вірші.

Він залишає наші будинки

І лишає волю стихій.

Не-бо

Рве грім

Потім по-топ

Потім по-гром

Серед болот

Нам не знайти брід

Земля йде з-під ніг

Люди валяться за борт

У брудний стік

Чорноворот

Пушкін більше не прийде до нас.

Він плаче та спалює вірші.

Він залишає наші будинки

І лишає волю стихій.

Мій вік

Ан-шлаг

Моя ба-шка

По швах пішла

Осліпла муза - не знайшла

У просторі гадісному

Свою святу річку

Я заспівав би про радісне

Але зараз таким не лікують

Пушкін більше не прийде до нас.

Він плаче та спалює вірші.

Він залишає наші будинки

І лишає волю стихій.