Менять - Ледоход

У меня

Странное чувство:

Не то чтобы радость, не то чтобы грустно,

не то чтобы полно, не то чтобы пусто -

Надо что-то менять.

Я иду сквозь город,

Лохмат, молод,

В сердце порох.

Люди в норах -

Это так надо,

Это привычно.

Те же громады,

Так же кирпичны.

Те же друзья,

Разговоры о том же.

О том, что нельзя,

О том, что можно.

Те же места,

Бессонные ночи,

И мысли с листа

Такие же, впрочем.

У меня

Странное чувство:

Не то чтобы радость, не то чтобы грустно,

не то чтобы полно, не то чтобы пусто -

Надо что-то менять.

За днями - недели,

За неделями - год,

За зноем - метели.

Круговорот.

Снаружи - тиски

Давят в виски.

Внутри - вечный зов

В простор облаков.

И трудно дышать,

За пределы кольца

Рвётся душа,

Рвётся душа!

Мне трудно дышать,

За пределы кольца

Рвется душа.

У мене

Дивне відчуття:

Не те щоб радість, не те щоб сумно,

не те щоб повно, не те щоб порожньо -

Треба щось міняти.

Я йду крізь місто,

Кудлат, молодий,

У серці порох.

Люди в норах -

Це так треба,

Це звично.

Ті ж громади,

Так само цегляні.

Ті ж друзі,

Розмови про те саме.

Про те, що не можна,

Про те, що можна.

Ті ж місця,

Безсонні ночі,

І думки з аркуша

Такі ж, втім.

У мене

Дивне відчуття:

Не те щоб радість, не те щоб сумно,

не те щоб повно, не те щоб порожньо -

Треба щось міняти.

За днями – тижні,

За тижнями – рік,

За спекою – хуртовини.

Кругообіг.

Зовні - лещата

Тиснуть у віскі.

Всередині – вічний поклик

У просторі хмари.

І важко дихати,

За межі кільця

Рветься душа,

Рветься душа!

Мені важко дихати,

За межі кільця

Рветься душа.