Кто бы - Ледоход

Кто бы встал и расправил крыла на полёт?

Кто летал, тот услышит мой крик, тот поймёт.

Кто поймёт, тот не раз разгорался костром,

У того есть сейчас и не будет потом.

Я не прячу глаза перед ликом судьбы.

Я хочу быть собой, а не всяким-любым.

Я б отдал своё сердце, да было б кому -

То дырявая грудь, то душа да хомут.

То продрогшая суть, то подмена имён.

То война ни за что, с тряпкой, вместо знамён.

Я взамен оставляю лишь несколько строк.

Я не пророк, но пора за порог.

Ваш уют.

Для меня.

Не приют.

Ваша песнь.

А где тут жизнь?

Пыль да плесень.

Кто бы смог посмотреть дальше этой стены?

Пелена на глазах - это признак вины.

И я тоже виновен, но я делаю шаг –

Решимость меняться для смерти есть шах.

Судьба смельчаков не ведет на загон,

Но гонит трусливых и это закон.

Мне больно, но слезы откроют мне клад

Решимость любить для смерти есть мат.

Хто б підвівся і розправив крила на політ?

Хто літав, той почує мій крик, той зрозуміє.

Хто зрозуміє, той не раз розгорявся багаттям,

У того зараз і не буде потім.

Я не ховаю очі перед обличчям долі.

Я хочу бути собою, а не будь-хто.

Я б віддав своє серце, та було б комусь -

То діряні груди, то душа та хомут.

То змерзла суть, то підміна імен.

То війна ні за що, з ганчіркою замість прапорів.

Я натомість залишаю лише кілька рядків.

Я не пророк, але час за поріг.

Ваш затишок.

Для мене.

Чи не притулок.

Ваша пісня.

А де тут життя?

Пил та пліснява.

Хто б зміг подивитися далі за цю стіну?

Пелена на очах – це ознака провини.

І я теж винний, але роблю крок –

Рішучість змінюватись для смерті є шах.

Доля сміливців не веде на загін,

Але жене боягузливих і це закон.

Мені боляче, але сльози відкриють мені скарб

Рішучість любити на смерть є мат.