Fall Down, Never Get Back Up Again - La Dispute

Out where the stones lay like bones by the ocean

Out where the waves crash contempt on the land

Someone was trembling for fear of the tempest

Somebody silently reached for their hand

Said, understand that if you’re cold I’ll keep you warm

And besides, there’s so much beauty in a storm

So come down with me to the shore

And what’s more, I adore you

So tell me, what is there to fear?

You think some seraph up above

Is trying to rob us of our love

Because the sky’s not clear?

My dear, you know there’s not

Now listen to the rain upon the rooftop

But the wind picked up

Out where the stones stand up like thrones beside the ocean

Out where the waves make a grave of the sea

The lovers struggled in the middle of the tempest

And water angrily crawled up onto the beach

Said, hold my hand and stay with me — we’ll be released

But the tide clung like an anchor to her feet

And though he tried to make the water line recede

It pulled her out into the sea

He could not break apart the waves to bring her safely back in

He watched her hand break through the surface once then disappear again

Forever wait inside the sea for me, my dear, I hear you

You speak in every curling wave and sing in every violent breeze

Someday not far away from here, my dear, I swear I’ll see you

And we will hear the seraphs cry

They will still envy you and I

How they envied you and I

Там, де каміння лежало, як кістки, біля океану

Там, де хвилі б’ють зневагу на землю

Хтось тремтів від страху перед бурею

Хтось мовчки потягнувся до них за руку

Сказав, зрозумій, що якщо тобі холодно, я зігрію тебе

Крім того, у грозі так багато краси

Тож спускайся зі мною на берег

І більше того, я кохаю вас

Тож скажіть мені, чого боятися?

Ви думаєте, якийсь серафім вгорі

Намагається позбавити нас нашої любові

Тому що небо не чисте?

Мій любий, ти знаєш, що немає

А тепер послухайте дощ на даху

Але вітер піднявся

Там, де каміння стоїть, наче трони біля океану

Там, де хвилі роблять могилу з моря

Закохані боролися посеред бурі

І вода сердито поповзла на берег

Сказав, тримай мене за руку і залишайся зі мною — нас відпустять

Але приплив прилип до її ніг, як якір

І хоча він намагався змусити водну лінію відступити

Це витягнуло її в море

Він не міг розірвати хвилі, щоб безпечно повернути її назад

Він дивився, як її рука пробивається крізь поверхню, а потім знову зникає

Вічно чекай мене в морі, люба моя, я чую тебе

Ви говорите на кожній хвилі й співаєте на кожному сильному вітерці

Колись неподалік звідси, мій любий, я клянусь, що побачимося

І ми почуємо крик серафімів

Вони все одно будуть заздрити вам і мені

Як вони заздрили вам і мені