ЗЛО - Кукрыниксы

Будет время, когда закат кровавый

Сменит мёртвый рассвет,

И мой демон придёт меня отправить

За безумием вслед…

Там на тёмном на дне души несчастной

Спит поверженый зверь.

Бой не равный.

Но небеса согласны

И распахнута дверь…

Я должен не потерять

Возможность жизнь удержать.

Я должен встать и спастись,

Остановиться, найтись.

Проснуться, когда в душе,

Вдруг поднимается муть,

Бороться за свою суть.

Легче верить в безумие без меры

Проникаясь всю жизнь.

Проще мерить в чьей жизни больше веры,

Чем понять и простить.

Каждый слышит по своему и видит

Абсолютное зло…

Дремлет, дышит.

Оно ещё увидит

Роковое число…

Я должен не потерять…

Буде час, коли захід сонця кривавий

Змінить мертвий світанок,

І мій демон прийде мене відправити

За безумством услід…

Там на темному на дні душі нещасної

Спить повалений звір.

Бій нерівний.

Але небеса згодні

І розчинені двері...

Я повинен не втратити

Можливість життя утримати.

Я повинен встати і врятуватися,

Зупинитись, знайтись.

Прокинутися, коли в душі,

Раптом піднімається каламут,

Боротися за свою суть.

Легше вірити в безумство без міри

Переймаючись все життя.

Простіше міряти в життя якого більше віри,

Чим зрозуміти і пробачити.

Кожен чує по своєму і бачить

Абсолютне зло…

Дрімає, дихає.

Воно ще побачить

Фатальне число…

Я повинен не втратити ...