Не беда - Кукрыниксы

От погонь ушел зазря,

Не найти в доме дома.

Нет, не уйти мне от себя,

Все кругом мне знакомо.

Знаю, что несет меня,

Все срывая, все бросая.

Нет, лучше пусти меня,

От себя отрывая.

Это не беда, что там не ждут меня,

Что не сохранил с тобой себя,

Что я так уйду и, может, не пойму

Что в мечте остался как в плену.

Это не беда, что я иду туда,

Что не озираюсь робко

И неловко иду.

Жаркий свет у тебя в груди,

От меня не из шутки.

Знай, я уже в пути,

Занят тем не из скуки.

Если я не вернусь к утру,

Значит, нет мне прощенья.

Значит, муза не по нутру,

Значит, ждут меня гоненья.

Это не беда, что там не ждут меня,

Что не сохранил с тобой себя,

Что я так уйду и, может, не пойму

Что в мечте остался как в плену.

Это не беда, что я иду туда,

Что не озираюсь робко

И неловко иду.

Від погонь пішов заздалегідь,

Не знайти в будинку будинку.

Ні, не втекти мені від себе,

Все навколо мені знайоме.

Знаю, що несе мене,

Все зриваючи, все кидаючи.

Ні, краще пусти мене,

Від себе відриваючи.

Це не біда, що там не чекають мене,

Що не зберіг з тобою себе,

Що я так піду і, може, не зрозумію

Що в мрії залишився як у полоні.

Це не біда, що я йду туди,

Що не озираюся несміливо

І незручно йду.

Гаряче світло у тебе в груди,

Від мене не з жарту.

Знай, я вже в дорозі,

Зайнятий тим не з нудьги.

Якщо я не повернуся до ранку,

Отже, немає мені прощення.

Значить, муза не внутрі,

Значить, чекають на мене гоніння.

Це не біда, що там не чекають мене,

Що не зберіг з тобою себе,

Що я так піду і, може, не зрозумію

Що в мрії залишився як у полоні.

Це не біда, що я йду туди,

Що не озираюся несміливо

І незручно йду.